Газові монополісти намагаються вдруге стягнути з громадян плату за встановлення «безкоштовних лічильників», хоча плата за них вже включена в тариф, на що є відповідне роз’яснення НКРЕКП й рішення Верховного Суду.
Для встановлення лічильника газу споживачу необхідно звернутися до Оператора газорозподільної системи (Оператор ГРМ) для узгодження порядку дій щодо встановлення лічильника газу (видача технічних умов, погодження проекту тощо).
В Україні застосовуються побутові лічильники газу типу мембранний або роторний та типорозмірів 1,6; 2,5; 4; 6; 10. Типорозмір означає номінальну пропускну здатність лічильника (куб. м за годину).
Підбір типорозміру лічильника проводиться на етапі проектування в залежності від витрати газу встановленого (або такого, що проектується) газового обладнання. Інформація про витрату газу вказується в паспорті кожного газового приладу і залежить від його потужності.
Газові плити, зазвичай, в залежності від моделі мають витрату газу 1,2 – 1,5 куб. м/год.
Газові проточні водонагрівачі (колонки) – 1,5-3 куб. м/год.
Опалювальні прилади в залежності від теплової потужності – 0,9-6 куб. м/год.
Побутовий споживач має право придбати лічильник газу за власний рахунок та обрати його тип та марку.
Нав’язування Оператором ГРМ побутовим споживачам природного газу купувати лічильники газу певної марки та певного типу є порушенням Ліцензійних умов.
Встановлення лічильника газу може здійснюватися будь-яким підприємством, яке має право на виконання таких робіт.
Після виконання робіт з встановлення лічильника газу споживачеві необхідно звернутися до Оператора ГРМ для проведення первинного обстеження вузла обліку з метою введення лічильника газу в експлуатацію та його опломбування.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 07 листопада 2018 року № 214/2435/17 зазначено, що зі змісту статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» вбачається обов’язок встановлення відповідними суб’єктами господарювання – газорозподільними організаціями лічильників для такої категорії споживачів природного газу, як населення у вигляді приладів обліку природного газу, що дозволяють визначати обсяги споживання газу кожним окремим споживачем. При цьому таких споживачів не зобов’язано відшукувати джерела фінансування вказаних приладів та робіт, оскільки відповідне фінансування уже закладено у тариф на оплату спожитого газу.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону N 3533-VI фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок: коштів суб’єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території; коштів відповідного бюджету; інших джерел, не заборонених законодавством.