Яка «Доброчесність»? Якщо боротьба з корупцією вкотре стала заручницею політичних маніпуляцій…

Як змусити всіх робити те, чого сам не хочеш

З початку воєнного стану посадовці отримали право не подавати майнові декларації — це можна буде зробити протягом трьох місяців після його завершення. Крім того, на час дії цього стану реєстр декларацій посадовців закритий для публічного доступу. Така норма викликала певне обурення у суспільстві — мовляв, це дасть чиновникам можливість приховувати зміни у майновому стані. Так. До певного часу це дійсно дасть можливість уникати відповіді на запитання про нажите майно. Однак, законодавець (під пильним наглядом міжнародних партнерів) залишив для чиновників можливість подати декларацію — і хоч вона закрита від громадськості, перевіряючий з НАЗК може її проаналізувати. Можливість є — було б бажання.

А воно має бути. Звернемося до ЗУ «Про державну службу». Одним з принципів державної служби, серед закріплених у ньому, є принцип доброчесності, який визначається як «спрямованість дій державного службовця на захист публічних інтересів та відмова державного службовця від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень».

Відмова від превалювання приватного інтересу тут ключове, що може й не прямо, але мало б підштовхувати наших можновладців подавати декларації про статки для перевірки і без піару.

УНН поцікавився, хто ж з чиновників вищих щаблів подавав декларації після того як це стало необов’язковим.

«Станом на 21.08.2023 до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — Реєстр), за 2021 рік подали декларації 45 народних депутатів України, за 2022 – 30», — відповіли у НАЗК щодо загальної кількості парламентарів, що подали декларації.

А яка ситуація серед міністрів?

«Резніков Олексій Юрійович подав до Реєстру декларації за 2021-2022 роки», — щодо інших — відомостей у Реєстрі немає.

Також у запиті УНН уточнював інформацію щодо членів комітету ВР з антикорупційної діяльності, які мали б найпершими діяти в антикорупційні парадигмі, але у НАЗК лише вказали, що «іншими запитуваними особами декларації за 2021 та 2022 роки станом на 21.08.2023 до Реєстру не подавались».

Заяви vs реальність

Серед «інших запитуваних осіб», декларації якими, як вказали у НАЗК не подавались, була і голова комітету ВР з антикорупційної політики Анастасія Радіна, яка є співавтором законопроекту «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», яким пропонується відкрити реєстр декларацій.

Радіна неодноразово наполягала на необхідності відкриття реєстрів, відновлення обов’язкового декларування.

«(…) ми маємо відновити декларування, бо це наша частина суспільного договору, яку ми маємо виконати», — із заяви Радіної від липня цього року.

Нардеп Анастасія Радіна 

«У парламенті були різні пропозиції, однак у підсумку всі прийшли до усвідомлення, що жодна амністія у питанні декларування не є прийнятною. У документі передбачено, що повноваження НАЗК щодо перевірки уже поданих декларацій будуть відновлені відразу ж після набуття чинності законом. Що стосується декларацій, які не були подані раніше, то тут, на мою думку, ітиметься про 90 днів або трохи більше на те, щоби подати декларації», — цитує Радіну портал ВР у новині під промовистим заголовком «Анастасія Радіна: Запит суспільства бачити й перевіряти статки посадовців у нинішній ситуації є абсолютно виправданий».

Отже нардеп Радіна на словах розуміє важливість декларування, ба більше, спонукає до цього інших. Однак — чи подала вона декларації у 2022 та 2023 роках? Судячи з відповіді НАЗК — ні. УНН намагався зв’язатися з пані Радіною, аби прояснити ситуацію, однак, нардеп не знайшла часу для журналістів.

Та нам все ж вдалося знайти пояснення самої Радіної щодо ситуації з її декларацією. Це пояснення вона сама озвучила публічно.

«Я не в захваті від кампанії добровільного декларування. І мені не соромно сказати, що я одна з тих людей, яка ще не подала декларацію з однієї простої причини — без чіткої відповіді, коли будуть відновленні повноваження НАЗК щодо перевірки цих декларацій, фактично, створюються умови для безкарності. Чому? Тому що ми можемо опинитися у ситуації, коли на момент проведення перевірки або на момент ініціювання питання про притягнення людини до відповідальності спливуть строки давності притягнення до відповідальності — три роки всього у справах про брехню в декларації строк притягнення до відповідальності», — заявила Радіна.

Але виникає логічне питання — чи не мали б тоді, ті посадовці, які хочуть щось приховати, зараз масово подавати декларації аби скористатися «вікном можливостей» і уникнути відповідальності?..

УНН звернувся із запитанням до експертів. Чи мають посадовці, зокрема, і нардепи подавати декларації, якщо навіть це не є зараз обов’язковим, а реєстр закритий?

«Так. Якщо є бажання якось посилити довіру і укріпити її — депутати роблять це. А якщо є бажання якомога приховати свої статки — то шукають причини як їх приховувати», — вважає юрист Денис Ципін.

Експерти в один голос наголошують на моральності аспекту декларування, відповідальності посадовців перед суспільством, важливості інструменту декларування у боротьбі з корупцією. То чому пані Радіна не подавала декларацій? Поки це питання без відповіді і нам залишається тільки припускати, що, можливо, забула чи немала часу, а ще, можемо тільки припустити, — є що приховувати… А поки на рівні з закликами про необхідність декларування зухвало хизується тим, що не подала декларацію і їй не соромно. Та як би там не було — виходить, що знову ми бачимо класичну ситуацію, коли гучні заяви політиків не мають нічого спільного з їхніми діями.

Не репресії, а виховання доброчесності

УНН вдалося зв’язатися з тоді ще міністром оборони Олексієм Резніковим, який попри закриті реєстри та необов’язковість декларування, подавав декларації і за 21, і за 22 роки. Ми розпитали його, що ж спонукало його до цього.

На думку міністра, боротьба з корупцією має включати три ключові треки: перший — максимальна простота та прозорість законодавства, яке має бути спрямоване на максимальну транспарентність; другий — ефективна боротьба правоохоронних органів з проявами корупції та невідворотність покарання; третій — розвиток культури доброчесності.

Саме останній пункт Резніков вважає найважливішим, адже без його реалізації два інших не будуть максимально ефективними.

«Якщо ми не матимемо культури доброчесності, яка й породжує мінімальну толерантність до корупції, то два інші чинники не спрацюють. Тому що корупція — це один із видів отримання преференцій, використовуючи особу, наділену владними повноваженнями. У простому розумінні — хабар та отримання послуги. Так от, хтось дає, а хтось бере. І якщо в суспільстві толерантність до корупції висока, то не соромно і віднести, і не соромно взяти. Переконують, умовляють. І для того, щоб цього не було, необхідно передусім розвивати культуру доброчесності, а не проводити репресії. Тобто, коли людина приходить на публічну службу, вона має своїм прикладом показувати свій рівень доброчесності, відкритості перед суспільством у частині свого майна. Це, до речі, відсікатиме і тих, хто нажив щось незрозумілим шляхом — вони не йтимуть на публічну службу. Отож я, маючи право не подавати декларацію у зв’язку із законом про воєнний стан, як до речі, й інші декларанти, включаючи народних депутатів, демонструючи доброчесність міністра оборони України, навіть під час війни, подав декларацію за 2021 рік. Наскільки мені відомо ще кілька урядовців подали декларації, в одному з інтерв’ю голови НАЗК я читав таку інформацію. Але я ще подав декларацію за 2022 рік, не тому, що я зобов’язаний, а тому, що я демонструю доброчесність, і я добровільно це роблю. Мені нема чого приховувати. Сьогодні мої декларації подано до НАЗК і вони можуть їх перевірити. Але реєстри закриті — публічного доступу до них немає, оскільки ворог також може поцікавитися. Але добровільно я це зробив — я довіряю НАЗК, довіряю їх захисним системам. І потім, коли закінчиться війна, і ми переможемо, усі реєстри будуть відкриті», — пояснив свою позицію Резніков.

Ексміністр оборони України Олексій Резніков

Аналогічної думки дотримується і політолог Володимир Фесенко.

«Те, що була пауза в декларуванні — це була величезна помилка. Тому що саме електронне декларування, а також покарання за брехню в деклараціях, за приховування незаконних доходів — от покарання за це, за незаконне збагачення — це один з найбільш дієвих інструментів боротьби з корупцією. І набагато більш дієвий, ніж просто якісь гучні справи кримінальні тощо. От саме покарання за недостовірне декларування. Не просто за помилки, а саме за свідоме недостовірне декларування, а також за незаконне збагачення», — вважає політолог.

УНН поставив Олексію Резнікову питання, що він думає про те, коли нардепи, зокрема, очільниця антикорупційного комітету ВР, не подають декларації. Резніков відповів, що його це дивує.

«Я бачив, що рух «Чесно» писав, що не всі депутати добровільно подавали декларації. І особливо мене дивує, що голова комітету парламенту, яка наполягає на максимальній боротьбі з корупцією, з її слів, не подала декларації ні за 21 рік, ні, припускаю, за 22 рік. Це означає, що вона не демонструє доброчесність, хоча мала б у першу чергу це робити. І коли народний депутат, який оголошує своєю головною місією боротьбу з корупцією — недоброчесний, то це означає, що я йому не довіряю, це означає, що цей народний депутат не несе культуру доброчесності у суспільство. Це означає, що в нього зовсім інші цілі — маніпулювати, займатися популізмом і хайпувати. За це соромно. За це соромно і перед партнерами, і перед суспільством», — вважає Резніков.

Резніков додав, що для нардепів, таких як Радіна, немає особливих безпекових моментів: вона не є військовослужбовицею, і не бере безпосередню участь в обороні країни. До речі, саме декларування осіб, що є військовослужбовцями стало одним з каменів спотикання між прибічниками ініціативи відкриття реєстрів та повернення обов’язково декларування та Міністерством оборони.

Принагідно УНН розпитав міністра щодо того, у чому ж виникла проблема в питанні повноцінного відновлення кампанії з декларування та відкриттям декларацій.

Виявляється, свою позицію Міністерство оборони надавало у відповіді на запит Антикорупційного комітету ВР на етапі розгляду законопроекту про відновлення декларування комітетом.

«Ми дуже чітко написали, що проти декларування військовослужбовцями і розкриття їх реєстрів, адже це наражає на ризик їх та членів їхніх родин. Мало того, цей законопроект суперечить принципам та приписам Меморандуму про економічну та фінансову політику між Україною та МВФ, який був підписаний 24 березня 2023 року, як раз у частині відновлення декларування для військовослужбовця. Пунктом 56 цього Меморандуму передбачено, що буде ухвалений закон, який відновить зобов’язання державних службовців безпосереднього не залучених до мобілізаційних та військових зусиль подавати та розкривати декларації про активи під час воєнного стану. А сьогодні у нас немає поняття тил — у нас військові несуть службу, як на лінії фронту так і на пунктах керування, так само на точках ППО, що захищають наше небо, також є військовослужбовці, які займаються мобілізацією, а ще створенням нових бригад, навчанням, підготовкою, обслуговуванням техніки, її ремонтом, відновленням та багато іншого. І все це військовослужбовці», — пояснив Резніков.

Він також додав, що навряд чи у військового, який несе службу, наразі знайдеться час на ретельне заповнення декларації, а до цього ще й на збір усіх необхідних довідок.

Ще один момент, на який звернув увагу міністр, — декларування членами військово-лікарських комісії. На цьому наполягає, зокрема і Радіна. Але головне не це, а те, що нардепи маніпулюють, заявляючи мовляв Міноборони проти того, аби члени ВЛК подавали декларації.

«Мені соромно, коли я читаю маніпуляції деяких народних депутатів, коли вони кажуть, що Міністерство оборони проти заповнення декларацій співробітниками ВЛК. Це говорить про невігластво. Хочу сказати, що у нас сьогодні 750 ВЛК — і вони всі цивільні, там цивільні лікарі. Я вам скажу більше, до недавнього часу ці лікарі виконували свій суспільний обов’язок, приходячи на ВЛК як експерти, працюючи в інших медичних установах. Вони не отримували за це кошти і, звісно, це, зокрема, і ставало корупціогенним фактором — людина виконує певну роботу і не отримує за неї зарплату, і може бути схильна до спокуси взяти хабар. У нас ВЛК, в яких військовослужбовці (вони розміщуються при шпиталях), всього 100 на всю країну. Тобто наші народні депутати не розуміють, навіть приблизно, хто працює у ВЛК», — пояснив Резніков.

Резніков додав, що у своїй коментарях до законопроекту Міноборони вказало всі застереження і погодилось з тим, що після завершення воєнного стану протягом 90 днів усі зобов’язані подати декларації.

«Що ж стосується цивільних співробітників, то звісно вони будуть заповнювати, і я, як міністр оборони, своїм прикладом добровільно демонструю доброчесність і подаю декларацію», — резюмував Резніков.

Нова парадигма

Україна, яка все ще рухається до демократії та відкритості, підзвітності влади народові, зіткнулася з черговим викликом, де на одній шальці терезів дійсно сенсативна інформація, якою може скористатися ворог, а з іншого маніпуляції за для отримання політичних балів, гучні заяви, які розходяться з діями.

Політолог Максим Джигун впевнений, що сучасні методи діджиталізації та захисту можуть вирішити питання можливого доступу ворога до чутливої інформації. А тому депутати та інші посадовці можуть подавати декларації.

«Як на мене, декларування є однією з ключових ланок антикорупційної реформи в принципі, і особливо в контексті інтеграції України в ЄС. Одним із семи пунктів рекомендацій Європейської комісії до України є саме боротьба з корупцією на різних рівнях, але на найвищому — в першу чергу, яка буде індикатором того, що Україна все таки поборола старі правила, за якими грали. Зараз ми живемо за іншими параметрами й ідеями», — наголосив Джигун.

Він додав, що ті, хто хоче працювати у публічному просторі, займатися законотворчістю, — мусять подавати декларації і декларування для них має бути повністю відновлене.

І додав, що «тут питання відповідальності перед суспільством у воєнний час, перед українцями, які на мирних територіях, перед військовими, які виборюють незалежність на півдні, сході і інших напрямках. Тобто це критично важливо для людей, які зараз роблять подекуди набагато більше для української держави і її самоствердження, аніж багато нардепів, наприклад. І це відповідальність посадовців перед своїми громадянами».

А поки одні посадовці подають декларації, вважаючи це моральним аспектом своєї роботи, інші хизуючись тим, що не подали декларацій, проштовхують ідею необхідності публічного відкриття реєстрів та декларування військовими.

УНН все ще сподівається отримати коментар від нардепа Радіної. І якщо раніше ми очікували коментар щодо висвітлення її позиції у питанні відновлення декларування, то тепер хочемо публічно запитати — Вам є що приховувати, пані Радіна?

Джерело: УНН

Sharing is caring!

Send a Comment