Юрій Левченко: Чому досі немає вето Президента на законопроект 5655?

Одна з основних причин цьому – це міф про «антикорупційність» законопроекту, народжений від союзу голови президентської партії «Слуга Народу» Олени Шуляк та голови Національного агентства з питань запобігання корупції Олександра Новікова

19 вересня виповнилось рівно 9 місяців, як на підпис Володимиру Зеленському надійшов злочинний законопроект 5655, протягнутий завдяки голосам ОПЗЖ в інтересах злобудовної олігархії. Але за ці 9 місяців, попри заклики Європейського парламенту та петицію українського народу, Президент так і не народив своє вето на цю злочинну, антинародну аферу.

5655 – це не пересічний закон, а ключовий документ, який впливатиме не тільки на те, як розвиватимуться всі українські міста протягом наступного десятиліття, але й на те як само використовуватимуться ті мільярди, які будуть витрачатися на відбудову країни. Навіть до повномасштабного вторгнення, в асфальт та бетон заливалося 15-18% ВВП, а в перші роки після нашої Перемоги, ця частка може значно зрости, враховуючи об’єми руйнувань.

Щоб ця допомога на відновлення була максимально вагомою й швидкою, Україні потрібне містобудівне законодавство із ідеальними запобіжниками від розкрадання наданих коштів. Але 5655 ідеальний для прямо протилежного – дерибану цієї допомоги, бо він централізує всі схеми контролю в руках одного Віце-прем’єра по відновленню та знімає відповідальність з державних органів, як замовників будівництва за публічні кошти. А якщо говорити про якісний розвиток українських міст – щоб вони були комфортні для всіх їх мешканців, а не лише маленької привілейованої верстви найбагатших – то це стає взагалі неможливим, адже після цієї «реформи» громада втратить навіть теоретичний шанс на зупинку будь-якої незаконної забудови. Детально ми розписували негативи цього антинародного законопроекту тут: https://www.facebook.com/100064606992196/posts/533229835507245/

Так чому ж тоді досі немає вето Президента?

Одна з основних причин цьому – це міф про «антикорупційність» законопроекту, народжений від союзу голови президентської партії «Слуга Народу» Олени Шуляк та голови Національного агентства з питань запобігання корупції Олександра Новікова.

Саме за цією брехнею Шуляк і Новікова дуже зручно ховатися владі. Вона є ідеальним механізмом аби вони всі й далі робили вигляд, що 5655 є не мега-корупційною оборудкою, а просто непопулярною реформою, хоч і дуже скандальною.

Але наша партія Народовладдя не припиняє свою роботу над спростуванням цього міфу й сьогодні ми направили в НАЗК наведений нижче запит (в коментарях скани а також посилання на файл, якщо хтось хоче використати матеріал для свого аналогічного запиту чи просто так зручніше читати).

Як вважаєте, корумповані «антикорупціонери» Новікова вже готові надати чесну відповідь чи і далі будуть йти шляхом знищення майбутнього України?

P.S. Дякую нашому соратнику Георгію Могильному – експерту з містобудівного законодавства – за фаховий аналіз!

НАЗК листом від 30.11.2022 № 21-03/24341-22 надіслало Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування зауваження та рекомендації до проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності» (реєстр. № 5655) в редакції, підтриманій Комітетом на засіданні 28.11.2022.

В подальшому, головою НАЗК Олександром Новіковим в інтерв’ю ЗМІ наголошувалося спочатку на врахуванні всіх цих рекомендацій в повному обсязі (інтерв’ю «Цензор.НЕТ» від 12.12.2022 та «NV» від 14.12.2022), потім на врахуванні всіх рекомендацій, окрім однієї, а саме рекомендації 5 із направлених зазначеним вище листом (інтерв’ю «Дзеркало тижня» від 18.02.2023 та «Главком» від 07.03.2023).

Редакція Законопроекту 5655, що була прийнята ВРУ на сесійному засіданні 13.12.2022 та направлена на підпис Президенту України 19.12.2022, розміщена на сайті ВРУ у картці законопроекту.

Зазначена редакція була проаналізована нами в аспекті виконання рекомендацій НАЗК від 30.11.2022. Результати нашого аналізу свідчать, що при доопрацюванні Законопроекту 5655 не було враховано більшість рекомендацій НАЗК.

Враховуючи що НАЗК в роботі використовує свої власні порядки та методології, просимо надати роз’яснення щодо врахування наступних рекомендацій, які за твердження голови НАЗК Олександра Новікова було повністю враховано, але не є такими за результатами нашого аналізу.

Нумерація рекомендацій НАЗК відповідає нумерації в додатку до листа НАЗК від 30.11.2022 № 21-03/24341-22, а номера сторінок – нумерації в тексті законопроекту, направленому на підпис Президенту України, що оприлюднено на сайті ВРУ.

Рекомендація НАЗК 1: «…у проєкту Закону передбачити процедуру припинення права на будівництво та анулювання дозвільних документів у разі встановлення органом нагляду правопорушень».

Рекомендовані НАЗК зміни в законопроект не внесені.

Під виглядом виконання рекомендацій НАЗК, було додано п. 4 ч. 18 ст. 43 у новій редакції ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»: «звертається до суду з позовом про скасування рішення, прийнятого об’єктом нагляду з порушенням законодавства, з подальшим оприлюдненням такої інформації на порталі електронної системи – після набрання чинності рішенням про притягнення до відповідальності об’єкта нагляду» (с. 241).

Проте, ці зміни передбачають виключно скасування частини дій об’єктів нагляду, вчинений з порушенням законодавства у формі рішень, і ці заходи жодним чином не впливають на дію права на будівництво чи раніше отриманих дозвільних документів. Тобто, законопроект у прийнятій редакції не передбачає вжиття органами влади жодних дій для припинення будівництва, право на яке набуто з порушенням вимог законодавства.

Чи вважає НАЗК цю рекомендацію врахованою? Якщо так, просимо пояснити, у який саме спосіб зазначена рекомендація врахована у прийнятій редакції законопроекту 5655.

Рекомендація НАЗК 2: «…визначити у ч. 1 ст. 376 ЦКУ, що об’єкт будівництва вважається самочинним, якщо він будується із порушенням вимог містобудівних умов та обмежень і містобудівної документації».

Рекомендовані НАЗК зміни в законопроект не внесені.

Під виглядом виконання рекомендацій НАЗК, у ч.1 ст. 376 ЦКУ було додано лише наступну додаткову ознаку самочинного будівництва: «або з порушенням обмежень, встановлених містобудівною документацією на місцевому рівні» (с. 5).

ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», як в чинній редакції так і у разі набрання чинності законопроектом 5655, встановлює наступні вимоги щодо обов’язковості дотримання містобудівної документації.

– Вимоги містобудівної документації є обов’язковими для виконання всіма суб’єктами містобудування (ч. 2 ст. 5).

– Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється містобудівною документацією на місцевому рівні (ч. 1 ст. 25).

– Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації (ч. 4 ст. 26).

Таким чином, законодавство передбачає обов’язковість дотримання всіх вимог, встановлених містобудівною документацією. А обмеження – лише частина вимог, встановлених містобудівною документацією. Наприклад, функціональне призначення території, що встановлюється саме містобудівною документацією і відіграє головне значення у визначенні напрямків забудови території, не відноситься до обмежень, встановлених містобудівною документацією.

Тобто, при доопрацюванні не лише не внесені зміни відповідно до рекомендацій НАЗК, але і створено новий корупційний ризик, викликаний суперечністю між різними положеннями нормативно-правових актів однакової юридичної сили у вирішенні одного й того ж питання, що допускає різне тлумачення норм.

Також при доопрацюванні законопроекту не внесені зміни відповідно до рекомендацій НАЗК, що об’єкт будівництва вважається самочинним, якщо він будується із порушенням вимог містобудівних умов та обмежень.

Одночасно, ст. 383 запропонованої редакції ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачається класифікація будівництва, як самочинного, у разі порушенням обмежень, передбачених містобудівними умовами та обмеженнями, але виключно у разі відповідного порушення затвердженої проектної документації на будівництво (с.225-226).

Тобто, якщо обмеження, передбачені містобудівними умовами та обмеженнями, було порушено під час розробки та затвердження проектної документації на будівництво, та з використанням такої документації отримано право на будівництво, це будівництво вже не може бути визначено, як самочинне, і не передбачено вжиття жодних заходів для зупинки будівництва, що ведеться з такими порушеннями законодавства.

Таким чином, законопроект передбачає принципово відмінні наслідки однакового по суті порушення вимог законодавства. При цьому, більш суворі наслідки встановлені у разі порушення вимог містобудівних умов та обмежень замовником будівництва, як суб’єктом господарювання, а такі саме порушення законодавства із ознаками корупції в процесі отримання прав на будівництво взагалі не передбачається усувати у разі їх виявлення.

Означений дисбаланс наслідків робить економічно доцільною і більш привабливою схему порушень із корупційною складовою, що буде призводити до збільшення кількості корупційних правопорушень в процесі отримання прав на будівництво.

Чи вважає НАЗК цю рекомендацію врахованою? Якщо так, просимо пояснити, у який саме спосіб зазначена рекомендація врахована у прийнятій редакції законопроекту 5655.

Рекомендація НАЗК 3: «…виключити із ч. 13 ст. 42 нової редакції Закону 3038-VI таки підстави для рішення про відмову в здійсненні державного містобудівного нагляду, як:

– наявна інформація про судове рішення з такого самого питання, що є предметом державного містобудівного нагляду;

– наявна інформація про судове провадження з такого самого питання і тієї самої підстави, що є предметом державного містобудівного нагляду».

Зазначена рекомендація містить дві взаємонезалежні частини.

При цьому, в фінальній редакції законопроекту (с. 236) враховано лише другу частини рекомендації – виключено підставу «наявна інформація про судове провадження з такого самого питання і тієї самої підстави, що є предметом державного містобудівного нагляду». Зміни в законопроект відповідно до другої частини рекомендації не внесені – підстава «наявна інформація про судове рішення з такого самого питання, що є предметом державного містобудівного нагляду» не виключена і міститься в прийнятому законопроекті.

Чи вважає НАЗК цю рекомендацію повністю врахованою? Якщо так, просимо пояснити, у який саме спосіб зазначена рекомендація повністю врахована у прийнятій редакції законопроекту 5655.

Рекомендація НАЗК 4: «…у ст. 171, якою пропонується доповнити Закон України «Про архітектурну діяльність» п.п. «г» п. 5 ч. 9, а також ч.ч. 10-12 – виключити».

Рекомендовані НАЗК зміни в законопроект не внесені, вказані норми не виключені і містяться у прийнятій редакції законопроекту (c. 39-41).

Чи вважає НАЗК цю рекомендацію врахованою? Якщо так, просимо пояснити, у який саме спосіб зазначена рекомендація врахована у прийнятій редакції законопроекту 5655.

Рекомендація НАЗК 7: «…у новій редакції ст. 26 Закону України «Про архітектурну діяльність» передбачити обов’язок архітектора розробляти проектну документацію на будівництво, зміни до неї з дотриманням містобудівної документації на місцевому рівні».

Рекомендовані НАЗК зміни в законопроект не внесені.

Під виглядом виконання рекомендацій НАЗК, було додано норму «обмежень, встановлених містобудівною документацією на місцевому рівні» (с. 43)

Як вже раніше зазначалося, ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», як в чинній редакції так і у разі набрання чинності законопроектом 5655, встановлює наступні вимоги щодо обов’язковості дотримання містобудівної документації.

– Вимоги містобудівної документації є обов’язковими для виконання всіма суб’єктами містобудування (ч. 2 ст. 5).

– Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється містобудівною документацією на місцевому рівні (ч. 1 ст. 25).

– Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації (ч. 4 ст. 26).

Таким чином, законодавство передбачає обов’язковість дотримання всіх вимог, встановлених містобудівною документацією. А обмеження – лише частина вимог, встановлених містобудівною документацією. Наприклад, функціональне призначення території, що встановлюється саме містобудівною документацією і відіграє головне значення у визначенні напрямків забудови території, не відноситься до обмежень, встановлених містобудівною документацією.

Тобто, при доопрацюванні не лише не внесені зміни відповідно до рекомендацій НАЗК, але і створено новий корупційний ризик, викликаний суперечністю між різними положеннями різних нормативно-правових актів однакової юридичної сили у вирішенні одного й того ж питання, що допускає різне тлумачення норм.

Чи вважає НАЗК цю рекомендацію врахованою? Якщо так, просимо пояснити, у який саме спосіб зазначена рекомендація врахована у прийнятій редакції законопроекту 5655.

Рекомендація НАЗК 8: «…у новій редакції ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачити перевірку експертними організаціями, що проводять експертизу проектної документації на будівництво, відповідності проектної документації на будівництво вимогам містобудівної документації на місцевому рівні».

Рекомендовані НАЗК зміни в законопроект не внесені.

Під виглядом виконання рекомендацій НАЗК, було додано норму «обмеженням, встановленим містобудівною документацією на місцевому рівні» (с. 54).

Як вже раніше зазначалося, ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», як в чинній редакції так і у разі набрання чинності законопроектом 5655, встановлює наступні вимоги щодо обов’язковості дотримання містобудівної документації.

– Вимоги містобудівної документації є обов’язковими для виконання всіма суб’єктами містобудування (ч. 2 ст. 5).

– Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється містобудівною документацією на місцевому рівні (ч. 1 ст. 25).

– Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації (ч. 4 ст. 26).

Таким чином, законодавство передбачає обов’язковість дотримання всіх вимог, встановлених містобудівною документацією. А обмеження – лише частина вимог, встановлених містобудівною документацією. Наприклад, функціональне призначення території, що встановлюється саме містобудівною документацією і відіграє головне значення у визначенні напрямків забудови території, не відноситься до обмежень, встановлених містобудівною документацією.

Одночасно, той самий п. 31 ч. 1 ст. 1 передбачає, що експертиза проектної документації на будівництво є і перевіркою відповідності проектної документації на будівництво загально «вимогам законодавства». Тобто, одне і те саме визначення змісту експертизи дозволяє трактування про необхідність перевірки повної відповідності вимогам містобудівної документації, як загальної вимоги законодавства, так і звужену перевірку виключно дотримання обмежень, встановлених містобудівною документацією.

Таким чином, при доопрацюванні не лише не внесені зміни відповідно до рекомендацій НАЗК, але і створено новий корупційний ризик, викликаний суперечністю між різними положеннями одного й того ж нормативно-правового акту у вирішенні одного й того ж питання, що допускає різне тлумачення норм.

Чи вважає НАЗК цю рекомендацію врахованою? Якщо так, просимо пояснити, у який саме спосіб зазначена рекомендація врахована у прийнятій редакції законопроекту 5655.

Рекомендація НАЗК 9: «…у новій редакції ст. 31-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачити при проведенні експертизи проектної документації на будівництво об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, встановлювати відповідність вимогам містобудівної документації на місцевому рівні».

Рекомендовані НАЗК зміни в законопроект не внесені.

Під виглядом виконання рекомендацій НАЗК, було додано норму (п. 3 ч. 9 ст. 313) «відповідність обмеженням, встановленим містобудівною документацією на місцевому рівні» (с. 117).

Як вже раніше зазначалося, ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», як в чинній редакції так і у разі набрання чинності законопроектом 5655, встановлює наступні вимоги щодо обов’язковості дотримання містобудівної документації.

– Вимоги містобудівної документації є обов’язковими для виконання всіма суб’єктами містобудування (ч. 2 ст. 5).

– Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється містобудівною документацією на місцевому рівні (ч. 1 ст. 25).

– Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації (ч. 4 ст. 26).

Таким чином, законодавство передбачає обов’язковість дотримання всіх вимог, встановлених містобудівною документацією. А обмеження – лише частина вимог, встановлених містобудівною документацією. Наприклад, функціональне призначення території, що встановлюється саме містобудівною документацією і відіграє головне значення у визначенні напрямків забудови території, не відноситься до обмежень, встановлених містобудівною документацією.

Крім того, п. 31 ч. 1 ст. 1 (див Рекомендацію НАЗК передбачає, що експертиза проектної документації на будівництво є і перевіркою відповідності проектної документації на будівництво загально «вимогам законодавства». Тобто, визначення змісту експертизи дозволяє трактування про необхідність перевірки повної відповідності вимогам містобудівної документації, як загальної вимоги законодавства, так і звужену перевірку виключно дотримання обмежень, встановлених містобудівною документацією.

Таким чином, при доопрацюванні не лише не внесені зміни відповідно до рекомендацій НАЗК, але і створено новий корупційний ризик, викликаний суперечністю між різними положеннями одного й того ж нормативно-правового акту у вирішенні одного й того ж питання, що допускає різне тлумачення норм.

Чи вважає НАЗК цю рекомендацію врахованою? Якщо так, просимо пояснити, у який саме спосіб зазначена рекомендація врахована у прийнятій редакції законопроекту 5655.

Рекомендація НАЗК 10: «…у ч. ч. 4, 5 та 13 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачити як підстава для відмови з наданні містобудівних умов та обмежень невідповідність даних та відомостей в цілях отримання містобудівних умов та обмежень вимогам містобудівної документації».

Рекомендовані НАЗК зміни в законопроект не внесені (с. 89-98).

Чи вважає НАЗК цю рекомендацію врахованою? Якщо так, просимо пояснити, у який саме спосіб зазначена рекомендація врахована у прийнятій редакції законопроекту 5655.

Sharing is caring!

Send a Comment