Юрий Касьянов: Прозорість у військовому зброєвиробництві: порівняння підходів США та України

У порівняльному аналізі військового зброєвиробництва США та України відзначаються різниці у підходах до управління, де США спираються на вільну ініціативу вчених та інженерів, тоді як в Україні преобладає бюрократичний підхід.

Переваги ініціативи проти бюрократії: від атомних бомб до космічних ракет

Хто вивчав історію або, хоча б, дивився фільм «Оппенгеймер», знають, що американці свою атомну бомбу не купили на «Прозорро», не отримали завдяки важкій праці «великих закупівельників» АОЗ (Агенція оборонних закупівель) МО. Вони дали свободу дій вченим, інженерам, дали грошей, і поставили керувати досвідчених військових адміністраторів, таких як генерал Леслі Гровс, який побудував споруду Пентагону.

На іншому боці земної кулі, приблизно в цей самий час, талановитий німецький вчений Вернер фон Браун створював балістичні ракети Фау-2, які не тільки стали зброєю, а й відкрили еру космічних польотів після війни. Знову ж таки, реалізовувалася ця амбітна програма не через закупівельників з дипломами МВА, а головами та руками інженерів і конструкторів, керував якими досвідчений інженер генерал-майор Вермахту Вальтер Дорнбергер, який пізніше, вже у Штатах, створював американський протиракетний щит.

Скрізь, у всіх країнах створенням нових видів зброї, і взагалі виробництвом зброї та військової техніки займалися і займаються професіонали. Конкуренція є – жорстока, але це конкуренція ідей, рішень, переваг, а не тупий вибір за мінімальною ціною.

Тільки у нас зброя рахується поштучно, за вагою, за ціною, а не оцінюється користь, яку вона приносить армії і країні. У нас встановлюються максимально можливі розміри прибутку, вимагаються формальні сертифікати, проводяться непотрібні перевірки виробників, тому що озброювати армію доручили не тим, хто розуміється на зброї, а тим, хто вміє купувати картоплю тоннами, і вибивати від постачальників знижки.

Тільки у нас вчені, інженери, розробники, а нерідко й самі бійці, які застосовують зброю, існують окремо від «потреб», що пишуться у високих кабінетах, і рішень щодо закупівель, які ухвалюють лощені менеджери з високими зарплатами.

Тому в нас ніколи не буде ні своєї атомної бомби, ні своїх балістичних ракет, ні своїх літаків, ні своїх танків. Бюрократи все зжеруть.

На фото – ракетний музей у Пенемюнде, де Вернер фон Браун створював свої ракети, які потім продавав німецькій армії через «Прозорро»…

Sharing is caring!

Send a Comment