У Верховній Раді України зареєстровані законопроекти № 9406 та 9406-1 щодо коригування цін/тарифів на комунальні послуги та постачання електричної енергії суб’єктам господарювання, що надають комунальні послуги
Крім питань, що стосуються ринку електричної енергії, вказаними законопроектами запропоноване впровадження можливості спрощеного, «автоматичного» коригування цін/тарифів у разі зміни на загальнодержавному рівні окремих чинників. Також передбачається відшкодування «заднім числом» споживачами втрат підприємств, які виникають за період розгляду розрахунків тарифів, до їх встановлення та оприлюднення уповноваженими органами.
Спілка власників житла України рішуче заперечує проти прийняття зазначених законопроектів, як таких, що порушують права споживачів та суперечать нормам законодавства.
Негативний висновок запропонованим нормам надало і Головне науково-експертне управління Верховної Ради України. Голова СВЖУ Олексій Кучеренко у відео прокоментував вказані законопроекти:
Відповідно до власного статуту, одним з напрямів діяльності СВЖУ є внесення пропозицій щодо вдосконалення нормативно-правових актів, які регулюють сферу житлової політики та житлово-комунального господарства. За результатами розгляду законопроектів, СВЖУ висловлює свої зауваження та пропозиції.
Щодо коригування тарифів
- Пропонується доповнити Закон України «Про житлово-комунальні послуги» статтею 10-1, якою визначити, що «У разі зміни на загальнодержавному рівні окремих чинників (мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму, ставок податків, зборів, інших обов’язкових платежів, цін/тарифів на паливно-енергетичні ресурси, а також інших складових щодо зміни вартості яких прийнято рішення уповноваженим державним органом), що впливають на розрахунок окремих складових структури цін/тарифів, запроваджується механізм коригування таких цін/тарифів».
Сутність викладеного полягає в тому, що зміна тарифів на комунальні послуги при певних обставинах відбувається «автоматично» — виконавець комунальних послуг тільки повідомляє споживача про прийняте рішення шляхом розміщення інформаційного повідомлення у відповідному платіжному документі постфактум.
Подібний цьому механізм був передбачений відповідно до статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (2004 року), який має втратити чинність 01.05.2019 року.
Вважаємо очевидним, що вказана норма не відповідає інтересам населенню України, а слугує виключно суб’єктам природніх монополій.
Погоджується з цим і Головне науково-експертне управління, зазначаючи, що новий Закон України «Про ЖКП» (2017 року) в цій частині є більш прогресивним та відповідає інтересам населенню.
Крім цього, пропонованою статтею визначено, що «виконавець комунальних послуг повідомляє споживача про прийняте рішення шляхом розміщення інформаційного повідомлення у платіжному документі, що застосовується для оплати спожитих послуг».
Таке положення прямо порушує права споживачів на інформацію про ціни/тарифи, оскільки громадяни, які сплачують за комунальні послуги через електронні платіжні системи, та не отримують платіжні документи у паперовому вигляді, не будуть належним чином поінформовані про прийняте рішення щодо змін цін.
Слід зазначити, якщо запропоновані зміни в Закон «Про житлово-комунальні послуги» намагаються узгодити з Законом «Про ринок електричної енергії», то постає питання стосовно складової, визначеної як «цін/тарифів на паливно-енергетичні ресурси, які прийняті рішеннями уповноважених державних органів».
Згідно логіки ринкових законів як щодо електроенергії, так і природного газу, ними навпаки не передбачене державне регулювання цін на ці ресурси, за винятком побутових споживачів.
Із запровадженням ринку енергетичних ресурсів, очікується, що їх ціна уникатиме «стрибків», як це інколи ставалося до цього часу, що могло призвести до проблем в діяльності виконавців комунальних послуг.
У той же час, у випадках дії відповідного режиму спецобов’язків щодо певного кола споживачів — господарюючих суб’єктів, зміни цінової політики відбуваються у плановому, заздалегідь передбачуваному режимі.
Якщо встановлювати систему, у якій ціни/тарифи на комунальні послуги «автоматично» корелюватимуться з цінами відповідних ресурсів, то таким підходом будуть повністю знівельовані ринкові механізми функціонування всієї сфери надання послуг.
За таких умов, зі сторони виконавця не буде потреби в заходах щодо економії споживання ресурсу, відповідного вивчення та аналізу ринку його постачальників (стосовно цього можливі будуть навіть варіанти змови щодо поставок-закупівель за завищеними цінами) — оскільки будь-яка вартість все одно буде перекладена на плечі споживача.
Решта запропонованих чинників, такі як «мінімальна заробітна плата, прожитковий мінімум, ставки податків, зборів, інших обов’язкові платежі» не формуються стихійно та не потребують невідкладного коригування цін на комунальні послуги протягом 5-10 календарних днів, як це передбачено запропонованими змінами. Ці показники є плановими, закладаються на початку бюджетного року та повинні відображатися у відповідних фінансових документах виконавців послуг з відповідною публічною процедурою обговорення і затвердження цін/тарифів.
- Не відповідає інтересам громадян і запропонований порядок відшкодування втрат підприємств, що виникають протягом періоду розгляду розрахунків тарифів/цін.
Застосування подібної норми покладає невиправдано важкий тягар на споживача, який матиме сплачувати житлово-комунальні послуги за новими тарифами ще й «заднім числом».
Неприпустимою є створення ситуації, у якій громадяни, відповідально та вчасно сплачуючи за комунальні послуги, можуть при цьому отримати раптово утворену заборгованість через необхідність компенсування виконавцям «втрат», спричинених їх же затримкою з узгодженням нових тарифів.
- Законопроектом пропонується статтю 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доповнити новою частиною, в якій визначається, що оприлюднення проектів рішень органів місцевого самоврядування щодо зміни цін/тарифів на комунальні послуги у разі їх коригування відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» не здійснюється.
Запропоноване законопроектом положення, у разі його прийняття, порушуватиме права споживачів на доступ до публічної інформації.
Головне науково-експертне управління також зазначило, що зазначене положення не повною мірою узгоджується з чинною нормою Закону, за якою проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.
Крім цього, відповідно до положень статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (2017), споживач має право, в тому числі, без додаткової оплати одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості.
- Не можна погодитися і зі зміною статті 16 Закону України «Про НКРЕКП» стосовно нездійснення «обговорення проектів рішень Регулятора з питань зміни цін/тарифів на комунальні послуги у разу їх коригування відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги»».
Наведені зміни не відповідають основним принципам діяльності Регулятора, до яких, зокрема, віднесено відкритість і прозорість, гласність процесу державного регулювання.
Головне науково-експертне управління стосовно викладеного зазначає, що запропоноване не узгоджується зі статтею 16 Закону України «Про НКРЕКП», згідно з яким проекти рішень Регулятора з питань встановлення цін (тарифів), затвердження інвестиційних програм, якщо відповідні повноваження щодо встановлення цін (тарифів), затвердження інвестиційних програм надані Регулятору законом, підлягають відкритому обговоренню.
Також запропоноване положення, не узгоджується зі статтею 24 цього ж Закону, згідно з яким Регулятор забезпечує відкритість своєї діяльності шляхом інформування громадськості про плани та результати своєї роботи.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення», споживачам у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення гарантується безперешкодний та безоплатний доступ до інформації, зокрема, про прогнози зміни цін/тарифів та обґрунтування необхідності таких змін відповідно до заяви суб’єкта господарювання, що надається для встановлення тарифів на товари, послуги.
Підсумовуючи викладене, вважаємо, що запропоновані зміни не відповідають інтересам населення України, а слугують виключно інтересам суб’єктів природніх монополій. Надавачів послуг фактично запропоновано звільнити від необхідності економії споживання ресурсів, вивчення та аналізу ринку, здійснення економічного планування, оскільки будь-яка вартість послуг все одно буде «автоматично» та без належної перевірки перекладена на плечі споживача.
Законопроектом також обмежуються права споживачів на доступ до публічної інформації, а діяльність регулятора — позбавляється відкритості.
Щодо ринку електричної енергії
Спілка власників житла отримала коментарі експертів щодо інших запропонованих законопроектом норм стосовно ринку електричної енергії.
Як було зазначено ними, Кабінет Міністрів України практично самоусунувся від покладених на нього Законом «Про ринок електричної енергії» обов’язків щодо врегулювання ситуації у складний період переходу на ринкові механізмі електропостачання таких надважливих та соціально вразливих за результатами своєї діяльності суб’єктів господарювання у сфері ЖКГ як теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання і водовідведення.
За таких обставин не виключається доцільність запропонованого у законопроекті № 9406 пункту 1 частини 1, який передбачає доповнення до прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії».
Також необхідним вбачається упорядкування цілого ряду протирічь щодо інших суб’єктів господарювання, які підпадають під дію універсальної послуги в режимі побутового споживача, та щодо неоднозначного трактування самого визначення «побутовий споживач» (яке ще більшою мірою заплутали впровадженням терміну «колективний побутовий споживач»), тощо.
У той же час, решта запропонованих норм стосовно процедури затвердження тарифів є неприпустимими з огляду на наведені причини.
На підставі викладеного, з метою запобігання негативних для споживачів змін у законодавстві, Спілка власників житла України закликає народних депутатів та депутатські фракції не підтримувати законопроекти 9406 та 9406-1.
Посилання:
Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо безперебійного постачання електричної енергії суб’єктам господарювання, що надають комунальні послуги та коригування цін/тарифів на комунальні послуги (9406 від 14.12.2018).
Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо постачання електричної енергії суб’єктам господарювання, що надають комунальні послуги та коригування цін/тарифів на комунальні послуги (9406-1 від 19.12.2018).