ФОТОРЕПОРТАЖ
Двадцять шосте січня 2014 року залишиться в історії Запоріжжя, як «кривава неділя».В цей день за згодою і безпосередньою підтримкою місцевої влади правоохоронці разом з «тітушками» за допомогою гумових палиць і дерев’яних кийків жорстоко розігнали місцевий Євромайдан. Було затримано його організаторів: Ігоря Артюшенка, керівника обласного осередку «Українська справа» та голову обласної організації ВО «Свобода» Віталія Подлобнікова. Їх засудили на два місяці домашнього арешту за ніби-то спробу учасниками мітингу взяти штурмом будівлю Запорізької обласної ради та обласної державної адміністрації. Але штурму як такого і не було. Тоді, що ж сталося в той незабутній день і чому отримало такий широкий резонанс не лише в Запоріжжі?
На мітинг вийшло, як ніколи, багато небайдужих запоріжців — близько шести тисяч! Напередодні, як відомо, в ряді обласних центрів, зокрема, в західних та центральних регіонах України, державні установи та будівлі було захоплено народом. Це, звичайно, дуже налякало запорізьку владу, яка всіма методами прагнула за будь-яку ціну утриматись на своїх посадах! Напередодні мітингу провладні ЗМІ, аби сказати потім, що під вікнами ОДА були не лише жителі обласного центру, поширили повідомлення, що до Запоріжжя в неділю приїдуть два потяги бойовиків-бендерівців, які очолять штурм.
Запоріжці ж, зібравшись на місцевому Євромайдані, побачили незвичну картину: провладну будівлю по всьому периметру контролювали правохоронці. На протилежному боці проспекту, на Фестивальній площі, стояли агресивно налаштовані «тітушки» і щось кричали у гучномовець. Але переважна їхня більшість, як з’ясувалось пізніше, ще з вечора забарикадувалась, як в самій будівлі ОДА та обласної ради, так і в культурно-розважальному центрі «Байда», який знаходиться поруч.
Конфлікт розпочався з того, що агресивні хлопці спортиної статури з провладних кабінетів, розташованих на другому поверсі, почали жбурляти в мітингувальників дрючки та всякий непотріб, що потрапляв їм під руку. У відповідь мітингувальники кидали каміння по нападниках і розбили декілька вікон в будинку обласної ради. «Тітушки» ж, відчуваючи підтримку, як з боку міліції так і влади, продовжували провокувати, і тоді знайшлися «гарячі» голови серед мітингувальників, які спробувала прорватись до приміщення, щоб поставити зухвалих молодиків на місце.
Аби не дати розгорітися конфлікту, працівники міліції кинули в натовп димові гранати, люди трохи заспокоїлись, бо вже не було провокацій з боку «помічників» правоохоронців. Після невдалих перемовин з головою обласної державної адміністрації Олександром Пеклушенком, більшість запоріжців розійшлись по домівках, тим більше, що термін проведення мітингу сплив. А криваві події того дня розгорілись десь після 21.00 години. Частина мітингувальників ще залишилась на майдані і збиралась, мабуть, перебувати там всю ніч. Було дуже холодно і вони вирішили зіггрітися, підпаливши викинуті новорічні ялинки. Раптом, вискочивши із провладної будівлі, на евромайданівців напали правоохоронці, підсиливши свої шеренги «тітушками».
Чому так сталось, доводиться лише здогадуватись. Можливо, молодики захотіли «розігрітися», аби не мерзнути всю ніч на вулиці, або ж, що скоріше за все, отримали від влади наказ зачистити майдан за будь-яку ціну. Адже наступного ранку було завезено сюди чи то бюджетників під страхом звільнення, чи то інших людей за гроші, які ніби-то підтримують нинішню владу.
І знову в хід пішли міліцейські гумові палиці та дерев’яні кийки агресивних юнаків. Людей протестного майдану били навіть лежачих, які не змогли втриматися на ногах! Хто рятувався втечею, тих доганяли і били по-звірячому, не звертаючи уваги, хто перед ними — жінка чи літній чоловік! Дісталося навіть перехожим, які випадково потрапили в епіцентр події.
Правоохоронці разом зі своїми помічниками затримували людей навіть у прилеглих до майдану дворах! Серед постраждалих — сотні городян, а також декілька місцевих журналістів, зокрема, головний редактор місцевої газети «Мрія» Юрій Гудименко, двоє творчих працівників телекомпанії ТВ-5 та інші. Найбільше дісталося фотокореспонденту Української національної інформаційної агенції «УКРІНФОРМ» Дмитру Смолєнку, який виконував свої професійні обов’язки. Повідомлення про те, що він журналіст, нападників не зупинило, а скоріше ще більше розлютило: спочатку побили його, а потім розтрощили ще й коштовну (до речі, державну!) фотоапаратуру, яка, за словами Дмитра, коштує вісім тисяч доларів! А потім його та ще 48 ні в чому невинуватих запоріжців відвезли до місцевого відділку міліції для з’ясуваня їх причетності до подій того вечора.
Місцева влада, вдавшись до кривавого сценарію розгону Євромайдану, безумовно, хотіла залякати нащадків вільних козаків і приборкати їхній волелюбний дух! Та нічого з цього, як показала наступна неділя, у них не вийшло, бо вже 2 лютого, незважаючи на сильний мороз та поривчастий вітер, на запорізький Євромайдан вийшло майже три тисячі громадян! Таким чином вони продемонстрували, що нічого не бояться, навіть, кривавих репресій влади, яка, на жаль, тісно співпрацює з криміналітетом. Ця влада, заплямована кров’ю співгромадян, тієї неділі, 26 січня, таки зняла маску і показала своє справжнє обличчя.
Другого лютого влада вже не дозволила провести мітинг біля будинку ОДА — вочевидь злякалась народного гніву. Тому запоріжці зібралися на площі імені Олександра Поляка — подалі від провладних кабінетів. Адже, як бачимо, їх вже ніщо не може зупинити! Бо вони розуміють, що майбутнє нашої держави — в сім’ї європейських народів. І вибороти краще життя для себе та своїх дітей — їхнє головне завдання. Заради цього попри все майданівці Запоріжжя та всієї України продовжуватимуть свої протести…
Ліна ЯКИМЕНКО,
Іван КУЗЬМЕНКО,
фото авторів
МИРНО НАЛАШТОВАНІ ГРОМАДЯНИ ЗАПОРІЖЖЯ І ЦЬОГО КОЗАЦЬКОГО КРАЮ
АГРЕСИВНО ПІДГОТОВЛЕНІ ПРАВООХОРОНЦІ І ГОПОТА НА СЛУЖБІ МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ
