Здається, з мерами деяких міст ми живемо в різних Українах — Роксолана Підласа

Про складнощі наступного фінансового року і шляхи та перспективи фінансування дефіциту держбюджету розповіла в інтерв’ю РБК-Україна голова комітету Верховної ради з питань бюджету Роксолана Підласа. 

Гарантій для отримання у 2024 році очікуваних коштів від основних партнерів – ЄС, США – досі немає. Але сподівання на продовження фінансування в необхідному обсязі залишаються високими.

Разом з цим, не можна виключати, що наступного року виникне необхідність подальшого перерозподілу місцевих податків на користь центрального бюджету країни, що вже викликає незадоволення місцевої влади. Натомість, про підвищення податків чи про зростання тарифів для населення мова поки ще не йде.

– Рада внесла зміни до бюджету поточного року. Чи можна очікувати, що в 2023 році бюджет буде виконано і не залишиться якихось боргів, які перейдуть на наступний рік?

– Коли формується і виконується бюджет під час повномасштабної війни, ніколи не можна казати з імовірністю чи з впевненістю на 100%, що бюджет буде виконаний або якась програма буде повністю виконана. Можна говорити про обережні очікування, і вони в нас позитивні. Як мінімум тому, що ми бачимо, що за 10 місяців доходи мінімально, але перевиконуються – десь на 2,7% без грантів. Міжнародна допомога продовжує надходити. До кінця року від Міжнародного валютного фонду ми очікуємо 900 мільйонів доларів і ще два транші макрофінансової допомоги від ЄС.

– Від ЄС і США в 2023 році які ще будуть надходження для бюджету?

– Від США все отримано, тому що у них фінансовий рік з жовтня до кінця вересня. Останній транш мав би бути у вересні, але він трошки запізнився, тому що гальмувалося виконання умов. Транш прийшов у жовтні. Ми розраховували, що до кінця року ми отримаємо ще 3,3 млрд доларів, але поки що проміжний бюджет США на останні три місяці року не передбачає пряму бюджетну підтримку України. Можливо, ці гроші перейдуть на наступний рік.

По ЄС – у них фінансовий рік так, як і у нас, і ми очікуємо два транші по 1,5 млрд євро (Єврокомісія 22 листопада перерахувала транш у розмірі 1,5 млрд євро, – ред.). Але для цього треба виконати три умови. Прийняти закон про незалежність САП, закон про криміналізацію контрабанди і закон про удосконалення процесу відбору суддів (№10140), а також запуск відбору суддів за новою процедурою.

Роксолана Підласа: Здається, з мерами деяких міст ми живемо в різних Українах

– Закон про САП коли планують прийняти? Я чув, що по ньому можуть бути складнощі.

– Ми будемо голосувати цей закон в урядовій редакції на цьому тижні (законопроект про САП №10060 21.11.2023 прийнято за основу із скороченням строку підготовки до 2-го читання, – ред.).

– А яка вірогідність прийняття ще двох законів?

– Про криміналізацію контрабанди зараз багато дискусій. Я думаю, що у якійсь скороченій версії він точно буде прийнятий. Принаймні, це моя оцінка. Я, звісно, не член податкового комітету, але думаю, що однозначно буде прийнята криміналізація контрабанди підакцизних товарів. Але в ЄС хочуть, що ми криміналізували всю великомасштабну контрабанду – і підакцизку, і товарну.

– Тобто ця тема теж може увійти в дискусію?

– Немає дискусії щодо криміналізації контрабанди підакцизних товарів. З цим всі погоджуються. Зараз є дискусія з бізнес-асоціаціями щодо криміналізації контрабанди всіх інщих товарів.

– Я маю на увазі дискусію з Євросоюзом.

– Податковий комітет і Мінфін намагаються знайти компроміс між вимогою європейців і баченням бізнесу. Можливо, він буде полягати в підвищенні порогів, з яких починається криміналізація контрабанди всіх товарів. Можливо, у відстрочці вступу в дію цієї норми. Я думаю, потрібно визначития, який формат цього законопроекту був би для нас прийнятний і запропонувати Єврокомісії все ж таки зарахувати (виконання умови, – ред.) в такому вигляді. Але закон точно буде прийнятий.

– Фінансування від ЄС на чотири роки у розмірі 50 млрд євро. Кредити і гранти будуть в якій пропорції?

– Це будуть і кредити, і гранти, але поки що пропорція точно невідома. Ведуться переговори про це. Але тут треба розуміти, що кредити, які надаються в рамках макрофінансової допомоги ЄС, по-перше, мають пільгові відсотки. По-друге, ЄС дає субсидії на виплату відсотків. Тобто фактично Мінфін домовився так, що користування грошима макрофіну в 2023 році було практично безкоштовним.

– Бюджет на 2024 досить швидко ухвалили. Чому так вийшло? Мінфін одразу погодився зі всіма правками від депутатів для прискорення процесу?

– Це було заплановане швидке ухвалення. По-перше, в ці дні (9 листопада, – ред.) якраз працювала місія МВФ по перегляду програми, а прийняття бюджету – це хороший сигнал для позитивного результату.

По-друге, треба було, щоб Мінфін вже одразу почав вести перемовини про майбутнє фінансування, щоб у січні вже якісь гроші приходили. А щодо правок, дійсно врахована більшість. Була 21 пропозиція в бюджетних висновках і 20 з них враховано.

– А що не ухвалили?

– Поправку про мости. Була депутатська правка про те, що залишки Дорожнього фонду треба спрямувати на субвенцію регіонам на будівництво мостів. Ми взагалі зараз дуже обережно до капітальних видатків ставимося. Доходи Дорожнього фонду ми повністю передали в загальний фонд для того, щоб фінансувати оборону, а залишки Дорфонду будуть використовуватися на зимове обслуговування доріг. Тому їх не можна було ніяк передавати на жодну субвенцію для мостів.

– На наступний рік знизили ВВП та інфляцію. Чому?

– Це в першу чергу через базу порівняння. У нас покращилось ситуація з ВВП в цьому році. Відповідно, прогноз в наступному році трошки погіршився. По інфляції така ж ситуація.

– В підсумковому документі видатки на “соціалку” скоротили?

– Ні, збільшили трохи, здається, на неповних 12 млрд гривень. Це невелике відсоткове збільшення соцстандартів.

– Що можна сказати про зростання купівельної спроможності людей в наступному році, чи вона знизиться?

– Витрати в наступному році на соціальний захист та соціальне забезпечення збільшені на 2,5%. Це не багато, але точно не можна казати, що знизиться.

– Все одно навіть при такому зростанні казати про покращення купівельної спроможності не можна. Вона знизиться.

– Треба дивитися на розбивку по категоріях соціальних стандартів. Якщо дивитись на мінімалку і на прожитковий мінімум, то вони збільшуються. Закладено збільшення, яке перевищує темпи інфляції. Тобто чесно, мабуть, казати було б, що купівельна спроможність принаймні не зменшується.

І знову ж, отримання соцвиплат постійно верифікується – і виплати по ВПО, по субсидіях. Це окрема тема, і зараз Уряд намагається зробити так, щоб їх отримували саме ті люди, кому потрібно.

– В бюджеті збільшили витратну частину. За рахунок чого?

– Збільшили трохи – на 0,6%. Це 17 млрд гривень. За рахунок того, що план по доходах збільшився на 342,7 млрд гривень, плюс повернуть кредити взяті у бюджету на півмільярда гривень. Більша частина пішла на зменшення дефіциту.

– А за рахунок чого збільшили план по доходах?

– ПДФО збільшується звичайний і військовий, тому що, по-перше, кількість військовослужбовців збільшується. Звичайний ПДФО в 2023 році перевищило показник 2021 року. І плюс податки на прибуток підприємств теж збільшуються. Також зросли надходження ПДВ і акцизного податку виходячи з макропрогнозу і виконання бюджету 2023 року.

– Місцева влада категорично проти перерозподілу військового ПДФО. Чи не буде тут конфлікту? Асоціація міст вже підрахувала, що втрати громад через це будуть під 65 млрд гривень.

– Хочу трохи не по цифрах, а політично сказати. Мені здається, що ми з мерами деяких міст живемо в різних Українах. Поки вони підраховують, які втрати громад, ми підраховуємо, як забезпечити 17 трильйонів гривень бюджетного запиту Міноборони на Збройні сили України. Це більш ніж в 5 разів перевищує поточні видатки бюджету і майже в 9 разів перевищує внутрішній ресурс держави, який можна спрямувати на оборону.

І тому це виглядає як якесь ідіотське змагання. Ми ж не рахуємо, скільки держава нібито втрачає, коли перераховує трансферти органам місцевого самоврядування. Ми не рахуємо, скільки коштів, які ми передаємо, не забезпечені реальними видатковими повноваженнями міст. Питання – чому в них 206 млрд гривень залишків на рахунках? Ці гроші просто лежать, а ми шукаємо, як нам профінансувати артилерійські системи і дрони купити. І при цьому всьому ми пішли назустріч, підвищили дотації, які будуть в наступному році – тобто буде базова і додаткова дотація. І ми не будемо вилучати реверсну дотацію у міст. Саме у міст, не у сіл маленьких, а у багатих міст.

По-друге, всі чомусь забувають про ті трансферти, які державний бюджет завжди перераховував до місцевих бюджетів, наприклад, освітню субвенцію на зарплати вчителям. Фонд ліквідації в цьому році склав 62 млрд гривень, ми їх всі спрямували на відновлення об’єктів, і ці об’єкти знаходяться в громадах. Вони ж не в Міністерстві відновлення, і навіть в 99% випадків не в Києві…

– Тобто приводів для претензій у них не має бути? Чи вони просто недоречні зараз?

– Мені здається, що вони абсолютно недоречні. Якщо вони вважають, що у них буде 65 млрд гривень втрат, нехай візьмуть свої залишки, які лежать на рахунках. Ми їх (громади – ред.) обмежили, вони не можуть на ці гроші класти плитку, ремонтувати фасади, ремонтувати бетонного равлика в парку в Одеській області. Це взагалі мій улюблений кейс про равлика – тендер на капітальний ремонт равлика, який стоїть в парку, під час війни.

– Я щось пропустив про равлика?

– Напевно. Бетонний равлик стоїть у парку в Одеській області, в якомусь селі. Вони збирались витратити 470 тисяч гривень на ремонт цього бетонного равлика. Це нормально взагалі? Ми обмежили ці видатки, і кошти, які є на залишках, зараз не можна використовувати на капітальні видатки, зокрема на будівництво, ремонти, але можна використовувати на підтримку ЗСУ, ТРО та інших сил оборони.

Можна використовувати на соціальні виплати, в тому числі внутрішньо переміщеним особам, на реабілітацію та лікування людей, які постраждали від збройної агресії. Можна використовувати на зарплати, комуналку оплачувати в міській раді і так далі, будь ласка, користуйтеся. Але не на равлика.

– Повернусь до фінансування бюджетного дефіциту. З урахуванням грошей від ЄС, МВФ та США все одно не вистачатиме десь 10 млрд доларів, може навіть більше.

– У нас потреба в 41 млрд доларів. Зараз є питання щодо підтримки від ЄС. З плану Ukraine Facility, з 50 млрд євро, пряма бюджетна допомога складає загалом 39 млрд євро на 4 роки. Якщо розділити ці кошти на рівні частини, виходить 9,75 млрд євро на рік. Цього очевидно нам недостатньо на наступний рік. Тому уряд і, зокрема, Міністерство фінансів ведуть перемовини, щоб з цих 39 млрд в наступному році нам дали 16-18 млрд євро.

– Перемовини йдуть вже декілька місяців, але результату немає.

– Так, але у нас немає іншого виходу, ніж домовитися з ними, щоб саме так і було.

Сполучені Штати мають надати 8,5 млрд доларів на наступний рік. Якщо ми не отримаємо від США ще 3,3 млрд фінансування в цьому році, то є сподівання, що вони перейдуть на наступний рік і збільшать загальну суму до 11,8 млрд доларів. Принаймні, ми дуже б хотіли щоб так було – по цьому питанню теж ведеться відповідна робота.

Далі – від МВФ 5,4 млрд доларів точно буде, якщо ми виконуємо всі умови. До МВФ прив’язано фінансування від урядів країн G7. Потім Канада – 1,9 млрд доларів, Японія – 4,5 млрд доларів. Будуть гарантії від британців на 1 млрд, буде проектне фінансування (Світовий банк та EIB – ред.) на 1,5 млрд доларів в спецфонд.

– До речі, по МВФ я чув різні цифри. І 5,4 млрд і 3,6 млрд доларів. Транши від МВФ поквартальні по 900 млн. Чому ви кажете про 5,4? Там же транши по 900 млрд?

– Не обов’язково (по 900 млрд – ред.). Все буде залежати від того, чи є у нас інше фінансування.

– А якщо Євросоюз все ж не погодить 18 млрд на 24-й рік, а бюджет рахувався виходячи саме з того, що буде саме стільки. Що тоді?

– Нікому не сподобається, що буде, якщо не буде достатньо фінансування. В цьому разі в першу чергу будуть скорочуватися програми, від яких можна відмовитися. Це, наприклад, різні програми підтримки бізнесу, будуть скорочуватися під нуль абсолютно всі капітальні видатки, будуть продовжуватися дискусії про перерозподіл податків з місцевих бюджетів до державного. Відновлення у нас і так майже немає. Ми вже побачили, що видатки в місцевих бюджетах вкрай неефективні, і люди це бачать, і незважаючи на те, що вже підписано законопроект №10037 (про перерозподіл ПДФО – ред.), продовжуються акції “Гроші на ЗСУ”.

– Прямо зовсім вкрай неефективні?

– Ми просто роздаємо гроші невідомо куди. Є кілька міст, які сказали, що перераховують на ЗСУ чи на оборону 1 млрд гривень. Дивишся по казначейських платіжках, а там немає мільярда. А потім дивишся на їхні залишки, і там, наприклад, у Києва 26 млрд гривень залишків, а 1 млрд вони передали кудись, і то, ще не факт, що передали.

– Це ви фігурально кажете, чи фактично так?

– 26 млрд у них фактично на залишках – в Києві. В Черкасах заявили, що 1 млрд передають на ЗСУ, а ми бачимо по платіжках за 2022 та 2023 роки, що там 640 з чимось мільйонів за два роки.

– Коли може бути перегляд бюджету? Я чув, що аж в третьому кварталі, чи може статися, що це буде раніше?

– 100%. Моя особиста ставка – в першому кварталі, буде перегляд бюджету.

– Чому?

– Як мінімум нам треба буде зробити САП розпорядником бюджетних коштів, а це неможливо без змін до бюджету. Ми ж боремося за незалежність САП, а зараз вони фінансуються з окремої програми Офісу генерального прокурора. Ймовірно, що нам потрібно буде робити їх окремим розпорядником. Так, нижчого рівня, під Офісом генпрокурора, але так, щоб у них була якась фінансова самостійність.

До того ж у нас збільшується чисельність детективів НАБУ в наступному році. Я зараз не маю розрахунків конкретних, скільки це буде коштувати, але якщо потрібно буде збільшувати видатки на заробітну плату, це теж потребуватиме змін до бюджету. Потім, ймовірно, одна з умов МВФ може бути пов’язана з переглядом доходів державного бюджету в бік збільшення.

– За рахунок чого?

– Є кілька варіантів, податкові і неподаткові. Взяти хоча б закон про збільшення податку на прибуток банків. Ми заклали в бюджет 9,9 млрд доходів від банківського сектору, а очікуємо – 23 млрд за 2023 рік і 6-7 млрд в 2024-му.

– А можливо якесь збільшення податків?

– Ні, я не думаю, що буде якесь збільшення податків. Принаймні, це не планується. Але може бути певний перерозподіл між місцевими і державним бюджетом.

– Я вже чув ініціативу ваших колег з приводу запровадження 6% на самозайнятих осіб. Це реально?

– Це вже називають “Стригти кур’єрів “Глово”…. Ні, я думаю, що цей законопроект має мінімальні шанси на ухвалення.

– Але все ж таки, наскільки велика вірогідність скорочення зовнішнього фінансування?

– У будь якому разі, я думаю, цей рік ми справимося, а от на наступний рік, то вже велике питання з огляду на вибори в США і Європейському союзі.

– Наскільки актуальне питання про лібералізацію тарифів.

– Зараз немає жорсткої умови про підвищення тарифів для населення в жодному документі. Я думаю, що цей опалювальний сезон ми 100% проходимо без будь-якого підвищення. Далі будемо вести перемовини. У нас діє законодавчо встановлений мораторій на підвищення тарифів на газ і гарячу воду до кінця війни і ще на 6 місяців після неї. І я думаю, що скасувати його буде дуже складно, практично неможливо.

– А електрика?

– Тариф вже збільшувався на електроенергію в цьому році. Тому ми поки що тримаємося, а далі буде видно.

– Тобто поки ця тема за підсумком перемовин з МВФ не актуалізувалася? І в рамках підготовки програми з ЄС теж цього немає?

– Ні.

– Витрати на субсидії і пільги зростуть в 2024 році до 49 млрд. В чому причина?

– По-перше, тарифи на електроенергію збільшилися. По-друге, переглянули, норми твердого палива (дрова, вугілля – ред.) для опалення на одне домогосподарство.

– В кошторисі Ради передбачене збільшення зарплаті народних депутатів. Як це виглядає в нинішніх умовах?

– Зарплати депутатів збільшуються автоматично, тому що вони прив’язані до прожиткового мінімуму. Я особисто подавала правку про те, щоб заморозити усі виплати народним депутатам на рівні 2023 року. Тому що це справедливо, і, відповідно, не довелося б збільшувати фонд на оплату праці нардепів. Це програма, яка називається “Здійснення законотворчої діяльності Верховної ради”. Але депутати не підтримали цю ідею, з різних партій. Причому в усіх партіях, крім ОПЗЖ, у яких “дворцы золотые”, були люди, які казали, що живуть на зарплату і не мають фінансової подушки безпеки.

– Чи можна очікувати збільшення зарплат чиновників наступного року?

– В бюджет закладено грейдову систему, яка має уніфікувати зарплати в різних органах державної влади. Там буде так виходити, що в когось вони збільшуються, а в когось зменшуються. Тим, в кого були надбавки по 250% – вони втратять. Плюс є доручення в бюджеті усім органам виконавчої влади скоротити чисельність працівників.

– І з приводу механізмів наповнення бюджету ще декілька уточнень. НБУ знизив відрахування в бюджет до 17 млрд, а там спочатку була сума більше 100 млрд. Чому так вийшло? Це було неочікувано, наскільки я знаю, для Мінфіна.

– Це було неочікувано, і для мене теж. Національний банк користується повною незалежністю від усіх органів влади, в тому числі, від Верховної ради. Хоча вони звітують у Верховній раді. Але менше з тим, я не знаю, що там відбулося. Але, до речі, це одна з причин, чому все відновлення “порізали” – просто нема з чого фінансувати. По суті, гроші Нацбанку в цьому році фінансували половину Фонду ліквідації, а ще половину – активи націоналізованих в 2022 році російських банків.

– Як ми загалом переживемо наступний фінансовий рік?

– Я вважаю, буде важко, але ми впораємося. Якоїсь критичної проблеми поки немає. Скоріше за все, Конгрес ухвалить бюджет з допомогою для нас. Те, що зараз розганяють “зраду” про те, що вони ухвалили проміжний бюджет без допомоги Україні… Але ж нам не треба була допомога на три місяці, нам треба допомога на весь рік,. Робота продовжується з обома партіями в Конгресі. Є, скажу так, сподівання, що все буде добре.

Sharing is caring!

Send a Comment