ЖИВОПИС, ПОЕЗІЯ І БІЛЬ ОКСАНИ ГАНІНОЇ

«Вона була океаном… ВІЛЬНІСТЬ. Небайдужим. Недосяжним.

Я ніколи таких не зустрічав. У неї було лише те, що вона відчувала.

Води… З її мінливим бажанням…

Нескінченність. Малюєш, малюєш, береш, і менше не стає…

Вона згасала моє полумя, купалася в очах свого спокою, і всі знали її тільки стільки, скільки вона дозволяла. Глибоким. Багатогранним. Золото на синьому. Зелений на чорному. Океан мій… Мільйон емоцій…»

Лія Русс (Мілан)

Безумовно, найкращі полотна й вірші Оксани ще попереду

– Шановна Оксано! Зараз у київському музеї «Кам’яниця київського війта» відбувається ваша персональна виставка. Розкажіть про неї.

– «По той бік болю» – це не тільки мій власний творчий «океан». Це про радість, медитацію, власну тишу і про короткі паузи в нашому буденному хаосі, про ті декілька хвилин наодинці з собою і своїм простором, настроєм, глибиною, втіхами, це про спокій своїх вод. Адже кожен з нас – це окремий Океан.

На ній представлені як нові роботи, написані вже в цьому році, так і картини учасники минулих виставок.

Чекаю! Костянтинівська вулиця, 6/8

А коли ви усвідомили, що хочете стати художником?

– Коли спонтанно розписала 4-метрову стіну у себе на кухні тропічним листям. Тоді я зрозуміла, що завдяки такому акту творчості, можна змінити енергетику приміщення, настрій людей, які в ньому знаходяться, відчуття. І мені це дуже сподобалось. Відтоді я розписала дуже багато різних стін і вірю, що людям біля них тепер живеться затишніше, радісніше і з насолодою.

А для Вас існують прикмети чи певні ритуали, які Ви виконуєте перед початком роботи над картиною?

– Так. Я ніколи не пишу картини у поганому настрої. Мені здається, що в роботі створюється відбиток стану художника. А мені хочеться, щоб картини несли ясну, позитивну енергію, зцілювали. Тому важливо бути самій на такій хвилі. Часто ставлю релаксуючу музику, мантри.

Що ви взагалі думаєте про український живопис? З ким із сучасних українських художників спілкуєтеся найбільше?

– Український живопис був, є і, однозначно, буде! Він сьогодні різноманітний, вільний, неупереджений, набуває нових сенсів, трансформується. Дуже захоплюючий процес. Мені подобається геніальний Іван Марчук, Валерій Франчук, Юрій Базавлук, Іван Цап’як та багато інших.

Які ваші найулюбленіші теми в живопису і чи є щось таке заборонене для вас самоцензурою, що ніколи не напишете, чи не намалюєте? Як правильно сказати?

– Я люблю море, океан. Так склалось життя, що колись мені довелось багато часу прожити серед моря, подорожуючи по Середземному морю на яхті. Тому я знаю багато відтінків води і настроїв цієї стихії. Під час штормів, коли мачта майже торкалась води, мені здавалось, що я більше ніколи не побачу берег. Тоді я пригадувала всі молитви, які тільки знала. А були молочні тихі переходи, коли проводиш ногою по воді і бачиш вночі сяйво планктона. І все море світиться. Все це є зараз у моїй творчості.

Написати можна будь-що. Але головне, який в цьому сенс. Я не люблю політичні, епатажні штуки. По-перше, в мене, мабуть, недостатньо відваги на це. А, по-друге, воно досить одноденне.

А кольорів для творчості Вам вистачає? Який Ваш колір пристрасті?

– Гарне питання! В мене є вже сформована своя «фаворитна» палітра для пейзажів. Колір пристрасті – стигла вишня, червоне вино і трохи кориці. Це все про кольори, а не про глінтвейн…

А тепер поставлю запитання, які надіслали наші читачі у Фейсбуці після анонсованої нашої зустрічі.

Понад сто років тому киянин Казимир Малевич створив найвідомішу картину усього ХХ століття, яку всі знають як «Чорний квадрат». Хтось каже, що це шедевр, а інші зовсім навпаки. А як Ви, шановна Оксано, вважаєте? (Анатолій Сологуб, Чернігів)

– Всі можуть намалювати «Чорний квадрат», але всі будуть розуміти під ним тільки «Чорний квадрат» Малевича. В цьому вся різниця. Він був першим, він зумів його грамотно представити, пояснити, «продати». Тут цінність має те, що він під ним розумів.

Оксано, Ви як творча людина, скажіть, будь ласка, яка картина більше Вам запам’яталася, або чи є у Вас улюблена картина, над якою ви більш витратили сил та натхнення? (Олександр Ревенко, Київ)

– Я сподіваюсь, вона ще попереду…

Напевно, що професійний художник живе від продажу своїх картин. А буває таке, що Вам так шкода її продавати? (Ольга Балавкіна, Кошице)

– Так, дійсно, всі картини – це як діти. До них також прив’язуєшся. Але, якщо дуже шкода продавати, – то я не продаю. Відпускати треба з легким серцем, щоб вона приносила вдачу.

Оксано ваша перша дебютна виставка, що відбулась у Музеї Марії Заньковецької, мала назву «Медитація». Це щось духовно-оздоровче для Вас? (Леонід Коваленко, Київ)

– Сподіваюсь, що духовно-оздоровче не тільки для мене. Загалом, так, я давно планувала зробити виставку, яка б своїми образами допомагала глядачу розслабитись, віднайти баланс, отримати легкість і зняти напруження. До цього ще можна приєднувати звук – шум моря, наприклад.

Пані Оксано! А що змінилося у вашій творчості після початку війни? (Інна Нестерова, Канів)

– Після початку війни я досить довго не могла взагалі працювати. В мене стояли нові куплені полотна, і не було бажання їх розпаковувати. А вивів мене з цього творчого ступору мій знайомий, який замовив мені роботу і надав свій сюжет. Тоді ця робота з фарбами повернули мене знову до життя.

Бліцанкета

1. Улюблена риса характеру в людині – гідність

2. Ваша домашня тварина – не маю

3. Чи вірите астрологічним прогнозам – приємним, так

4. Улюблене чоловіче ім’я – Стефан

5. Улюблене місце відпочинку – Греція

6. Найкрасивіше місто світу – Київ

7. Улюблені місця в Києві – Контрактова Площа, Пейзажна алея (БЖ), «Золоті ворота»

8. Улюблений вид спорту – фігурне катання (люблю дивитись), плавання (люблю займатись)

9. Улюблена телепередача – не дивлюсь телевізор

10. Улюблений фільм – «Небо над Берліном» Віма Вендерса, «Під покровом небес» Бернардо Бертолуччі

11. Улюблені співак і співачка – Yasmin Levy, Cesária Évora, Leonard Cohen

12. Улюблена пора року – весна

13. Улюблене свято – Різдво

14. Улюблені квіти – фрезії

15. Театр чи кіно – театр, звичайно

16. Улюблена страва – салат «Цезар»

17. Улюблений напій – лимонно-м’ятний чай

18. Улюблений стиль одягу – кежуал

19. Біле чи чорне – біле

20. Найвидатніший художник в історії людства – Leonardo da Vinci, Claude Monet

21. Де мрієте зробити свою персональну виставку – у Парижі, Лондоні, Нью-Йорку

22. Улюблений український політик – немає, на жаль

23. Побажання нашим читачам – «Нехай збувається те, що потрібно саме вам, найкращим для вас чином»

24. Мрія на цей рік – ПЕРЕМОГА!

25. Розкажіть свій улюблений анекдот:

Повісьте, будь ласка, куртку.

Не повішу. У вас немає петельки.

Ну, хоч за капюшон!

Не повішу: у вас немає петельки!

Зараз же почнеться спектакль!

 Не почнеться. Он сидять актори і всі пришивають петельки.

Талановита людина талановита в усьому. Якщо картини це душа художника, то її вірші це, напевно серце:

Серпень трохи дзвенить і котиться яблуком,

скло окулярів ковтає моїх пересічних,

хтось посміхається, хтось говорить по завтрашнє,

чи про прийдешнє, хтось ніби мовчить про вічне

ці пересічні букети богів в буденщині, в сумнівах,

в гаджетах, в напрямках, в власних обмеженнях,

цілі світи в потенційно великих звершеннях

знову вкладають себе в надто рівні речення..

щось ніби зламано, щоб йти небесними сходами,

занадто високі підбори в думок, що трапляються

серпень вже вкотре теплішає разом з водами

напрямки з кимось вкотре перетинаються…

Ось така вона, пані Ганіна – яскрава й неймовірно талановита! Створено вже Оксаною дуже багато чудового, але, безумовно найкращі полотна й вірші майстрині ще попереду!

Колись видатний французький композитор Мішель Легран мені сказав – всі свої шедеври я писав у стані фізичного збудження, уявляючи поруч свою кохану жінку…

Вірю, що Оксана напише свою «Мону Лізу», свій видатний твір живопису. І коли картина стоятиме в знаменитому відродженому французькому Луврі, одному із найбільших та найпопулярнішому художньому музеї світу, розташованому в центрі Парижа, обов’язково запитаю майстриню – а як з’явився цей шедевр? Мрії для того й народжуються, щоб їх втілювати в життя…

Подякувавши Оксанці за цю чудову зустріч розповів художниці свій улюблений анекдот на цю тему: Молода натурниця прийшла до майстерні художника позувати. Вона промокла від дощу й змерзла. Художник закутав її в теплий плед й дав гарячий чай. Раптом у вікні побачив як до майстерні заходить його дружина й каже дівчині давай миттєво роздягайся й лягай, а то моя дружина хто знає, що подумає, побачивши тебе одягненою

Дмитро НАГОРНИЙ

Sharing is caring!

Send a Comment