Один із засновників УБОЗ Валерій Кур про сучасну злочинність та роботу силових органів
Система українських правоохоронних органів не справляється з існуючим обсягом роботи переважно через свою заполітизованість. Люди, які прийшли до влади після Майдану, використовують правоохоронців для вирішення власних проблем. А в цей час злочинність простішає, з’являються «голодні» особистості, які готові вбити за копійки і живуть не «за поняттями» злочинного світу. Подібна ситуація призводить до кримінальних розборок, як у «лихі 90-ті». Про це та багато іншого в інтерв’ю «Апострофу» розповів відомий український оперативник, засновник карної розвідки Управління з боротьби з організованою злочинністю (УБОЗ) Валерій КУР.
— Останнім часом з’являється все більше новин про кримінальні розборки, напади на людей. Можна говорити про повернення в «лихі 90-ті»?
— З точки зору об’єктивної істини, в країні не відбувається нічого надзвичайного. Це еволюція. Я, як незалежний спостерігач, який може бачити і ретроспективу, і перспективу, дивлюся на це, як на історичний процес. Антисоціальна субкультура за назвою «злочинність» служить основою розвитку суспільства. Змінюється суспільство, змінюється соціальний устрій і змінюється злочинність. Як правило, вона є наслідком соціально-економічних змін.
Але обивателі бачать наступне: у Радянському Союзі було благо. Було гасло «Моя міліція мене береже», відповідно, народ охороняли, а злочинний світ був далеко, за гратами. Боротьба була на найвищому рівні. І це була штучно створена думка, тому що злочинний світ існує вічно, він нероздільний із державою. Злочинність зникне тільки тоді, коли зникне держава. Але держава не зникне.
У СРСР злочинність була однією, а коли в 1990-х почали ламатися підвалини держави, почало ламатися і антисоціальне середовище. Старий злочинний світ почав зазнавати серйозних змін — з’явилася нова злочинна формація, яку називали по-різному: ОЗУ (організоване злочинне угруповання), мафія, рекет. Але сенс у тому, що нова формація прийшла з нашого соціального середовища — це комсомольці, військові, викинуті на вулицю спортсмени. Вони не були раніше судимі і не належали до цієї субкультури. Але, захищаючи ринкові відносини, які були взагалі неконтрольованими, ці люди самі стали частиною злочинного середовища. Із цих членів ОЗУ і з’явилася більшість «білокомірцевих».
— Чи відбулися якісні зміни в злочинному середовищі за ці 20 років? Яке воно зараз?
— До середини-кінця 90-х із членами ОЗУ, рекетирами, або як їх там називали старі блатні — «комсомольцями», державі вдалося впоратися, і не без допомоги блатних.
Підприємців та інших суб’єктів комерційної діяльності почала прикривати сама держава в особі силових і фіскальних структур. А після відставки першого і другого міністрів внутрішніх справ «нової» України взагалі почалося міліцейське свавілля. Всі зрозуміли: влада над ринком стала не бандитська, а, як говорили в народі — «мєнтовська».
Спортсмени-комсомольці-рекетири та інші члени УЗУ відмирали пачками. Хто — на «волі», хто — у камері. Одиниці вижили і «перетворилися» у «білокомірцевих», перефарбувавшись у політиків, бізнесменів і державних мужів. А старий злочинний світ залишився.
Валерій Кур: «Старий злочинний світ залишився»
Зараз я бачу різку поляризацію в злочинному середовищі. Зараз немає найвищого рівня професіоналізму, немає його відточування. Навпаки, є дуже примітивна форма злочинності, а кількість її членів збільшується після початку військових дій.
Це одна крайність, а друга — це «білокомірцеві» — вихідці з тіньового бізнесу, з того ж середовища ОЗУ (комсомольці, оперативники, військові, «цеховики-тіньовики»), які вільно чи невільно пішли з площини контролю держави. Держава їх у кінці 80-х «викинула» у так званий вільний ринок, і вони перетворилися на частину субкультури за назвою «злочинність». Ті, що вижили — сьогодні це дуже малий відсоток — очолили реальний капітал, але на 60-90% — тіньовий. До 2019 року вони організували систему політичного контролю над економікою.
Після Євромайдану здавалося, що відносини зі злочинністю будуть жорсткими і категоричними — закон один для всіх. Але змінилися тільки «смотрящі» за майданчиками, які були організовані на піку влади «сім’ї» Віктора Януковича, і в тіньовому порядку знімали гроші з усіх областей діяльності в Україні.
— Після Євромайдану і Революції гідності щось змінилося?
— Порівняно з колишніми, «домайданівськими» часами, зростання злочинності до рівня катастрофічного не збільшилося. Просто знизилася протидія держави. А злочинність дуже чутлива. Особливо та, яка не контролюється.
«Білокомірцева» злочинність може бути під контролем у всіляких антикорупційних організацій типу НАБУ, ДБР та інших структур, які повинні займатися «верхівкою», захищеною законом. Із такими злочинцями легко працювати, якщо держава надає такі можливості, дає інструментарії.
А ось нижню форму злочинності — грабежі, розбої, крадіжки, особливо некваліфіковані — дуже складно контролювати. Немає протидії зі сторони держави. У населення — десятки мільйонів одиниць зброї та вибухових речовин на руках. Головною протиборчою ланкою має бути МВС. А виходить, що недореформованость, корупція, бюрократія й інші чинники і призводять до того, що політично заангажоване Міністерство стало інструментом у руках політичної та економічної структури, і там не до боротьби зі злочинністю.
Маленька купка професіоналів просто фізично не в змозі тягти величезний вал роботи. Зараз неймовірне співвідношення — 1 співробітник на 100 матеріалів — такого не було ніколи. Вулична злочинність, побутова злочинність — зашкалює. Відсоток розкриття злочинів дуже низький. Статистика нас обманює — каже, що все добре, і рівень довіри високий, і розкриття високе. А ми розуміємо, що маса злочинів настільки велика, що заяви просто не встигають реєструвати. Це перше. А друге, що найстрашніше — не реєструють навмисне. Це вже злочин зі сторони правоохоронців.
Валерій Кур: «Вулична злочинність, побутова злочинність — зашкалює»
Причина одна — заполітизованість і призначення на керівні посади, особливо в силові відомства, в 2014 році за квотним принципом, пакетом. Зараз тих, хто бореться зі злочинністю реально — одиниці. А воєнізована, силова частина МВС роздута до небувалих розмірів. Усім же відомо, що зі злочинністю борються не автоматами і бронетранспортерами, і не озброєними до «зубів» спортивними і сильними молодими людьми, а професіоналами – слідчими, операми, експертами, які, частенько, за десятки років хорошої роботи і пістолет жодного разу не застосовували, і битися не вміють, та й здоров’ям від такої роботи «не блищать». І сьогодні ця маленька купка профі, не встигає, як у нас кажуть, навіть «кинути у справу папірець» про те, зробив, а зробити щось у справі — і поготів.
А злочинність спрощується. Щоб скоїти кишенькову крадіжку, високої кваліфікації не треба. Просто збирається група раніше судимих чи не судимих, лізе у вагон метро, і мені доводиться самому особисто з ними боротися — я їжджу на громадському транспорті. Простій людині не можна цього робити — її просто заколють, заб’ють, як кабана, як вони висловлюються.
У «нормальному» злочинному середовищі, за їхніми поняттями, не можна вбити людину за сто доларів, особливо злодію. Кишеньковий злодій ніколи не повинен застосовувати зброю проти потерпілих. Він або «скидає» вкрадене, або здається, або краде класно, що його не спіймають. І, як правило, справжній злодій працює сам або в парі. А тут — групами! З жінками, із залученням так званих артисток — якщо, не дай Бог, хтось щось помітить, починається «базар». Це неприпустимо навіть за злочинними поняттям. Значить, з’явилися голодні люди, яким байдуже. Їм не треба довго вдосконалюватися в мистецтві красти — достатньо трохи навчитися.
— Чому ситуація так ускладнилася? Адже, здавалося б, із криміналом має бути покінчено.
— Як я вже казав, бізнесмени-політики, які забігли в 2014 році «на хвилиночку» в силові відомства, зараз контролюють тіньовий бізнес, і тому розборки відбуваються через те, що немає адекватної відповідальності з боку держави. Політичне керівництво МВС теж має відношення до тіньового бізнесу. Зараз бандитські розборки — це розборки «білокомірцевих». Але інструменти вони використовують кримінальні, прості, знаючи, що відповідальності не буде.
Напевно, у бізнесмена Ігоря Сало, який нещодавно пережив замах, були проблеми, і запобігти замаху на нього було легко. Звідси висновок — все вирішується, про все можна домовитися, а між собою вони «рішають», як у «лихі 90-ті».
Валерій Кур: «Між собою вони «рішають», як у «лихі 90-ті»
— Як ви можете взагалі охарактеризувати замах на Ігоря Сало?
— Вибух під час замаху на Ігоря Сало— це непрофесійно відпрацьована класична кілерська операція. Кілери, зазвичай, стріляють тихо — без шуму, без резонансу. Справжньому кілеру резонанс не потрібен. Більш того — він практично ніколи не вбиває «зайвих», сторонніх. А тут знехтував безпекою оточуючих. Йому було плювати, тому що була поставлена задача помститися — і все. Все було зроблено з особливим цинізмом. Це демонструє те, що сьогодні правоохоронні органи не контролюють ситуацію, а якщо і контролюють, то теж є частиною тіньового бізнесу і самі перебувають в цій площині.
Цинічний злочин, цинічне ставлення до норм моралі, до суспільства в державі завжди каралося дуже жорстко. Нинішня ж ситуація говорить про те, що велика частина серйозного бізнесу — енергетика, фармакологія, гральний, будівельний бізнес, проституція, торгівля зброєю і багато іншого перебувають у тіні, і цим повинні займатися правоохоронці. Але ніхто цього робити не буде. Тому що «силовики» — правоохоронці, укупі з політиками, самі «кришують» цей тіньовий сектор.
Можливо, замах пов’язаний із нинішньою владою — структурами, які можуть, перебуваючи в тіні, заробляти кошти і контролювати тіньові блоки. Сало був не останнім у цьому тіньовому розкладі. Всі вони знають один одного і добре розуміють, хто на що здатний.
— А як ви прокоментуєте новини про «розкоронування» відомого українського злодія в законі Андрія Недзельського? Адже це явно привіт із минулого? Давно про таке не чули.
— «Розкоронування» Андрія Недзельського, відомого також як Нєдєля, свідчить, що нехороша частина в силових структурах грає зі злочинним світом, вступає з ними у взаємовідносини, формує «мільйонників», дозволяє з’являтися несправжнім злодіям.
Справжнім злодієм у законі (жоден злодій про себе так не скаже) не можна стати за допомогою грошей, для цього потрібно відсидіти великі терміни саме за цією статтею. Але раптово десь на Галичині з’явився якийсь юнак — майбутній Нєдєля — який постійно крутився біля Мамеда (Сергія Мамедова, справжнього злодія, якого коронували в Донецьку і який останні роки перед своєю смертю в 2011-му провів на Донбасі). Цей юнак, який не відсидів у місцях позбавлення волі жодного строку, виріс за рахунок такого собі Морди — Володимира Дідуха (кримінальний авторитет, за деякими даними фінансував «Помаранчеву революцію» і партію «Свобода», — «Апостроф»). Морда теж із Галичини, теж існує тільки завдяки корумпованості поліції. Поліцейські кришували Морду, а той з ними розплачувався. І ось цей Морда підготував Нєдєлю для «великих справ» у злодійському світі, ймовірно, допоміг перебратися до Києва. Кажуть, у них навіть офіси були в елітних готелях. Але також кажуть, що зараз вони вже не друзі, а справжній «вихователь» у Нєдєлі був Мамед.
Валерій Кур: «Кажуть, у них навіть офіси були в елітних готелях»
Після того як помер Мамед, Нєдєля почав шукати нових покровителів. І, наскільки мені відомо, він знайшов декого з грузинських злодіїв. Ось і виходить, що якщо в злочинному середовищі з’являються представники влади, які руками Нєдєлі управляють процесами, то злочинний світ обурюється — щось не те. І коли в злочинному середовищі з’являється «мільйонник», який не слідує традиціям, не має права бути злодієм, якого дивно «коронували» — це викликає війни. У злочинному середовищі обурилися, що незаслужений «авторитет» користується коштами, зокрема й «общаком».
Ось і придумали комбінацію: заманили в ресторан нібито на день народження дітей, спробували здійснити так звану процедуру «опускання», тобто позбавлення статусу. Зазвичай, статусу позбавляють кілька уповноважених злодіїв, а тут сталося все як розборка, у результаті якої мали «опустити» Нєдєлю перед присутньою братвою, щоб скористатися його «общаком».
Наскільки мені відомо, правоохоронці давно знали про цю ситуацію, але не стали їй запобігати. Таким чином, з’являється правовий нігілізм. Держава не контролює сьогодні багато аспектів внутрішньої безпеки. Захопилися військовими діями, а безпека людей всередині країни — справа рук їх самих.
— Тобто виходить, що відповідальні за це політики і поліція, яка їм підіграє?
— Сьогодні проста, «дешева» злочинність не контролюється ні злодіями, ні авторитетами — ніким. Якщо вона перебуває в жорстких руках правоохоронної системи, то навряд чи кількість злочинів, які зазіхають на засади держави — грабежі, розбої, цинічні вбивства, почнуть зашкалювати. Тому що держава завжди знає, з кого починати, і починає, як правило, з авторитетів. Навіть якщо не можуть знайти виконавця, то дуже легко змусити поважати закони держави.
Поки ж у державі не припиниться політизація правоохоронних органів, поки правоохоронцями керуватимуть якісь бізнесмени або «тіньовики», а поліція буде служити цій групі осіб — ситуація ніяк не зміниться. Злочинний світ буде цинічно сприймати дії правоохоронців і тому — не боятиметься.
Якщо кілера не знаходять в найближчі дні, то справа загальмується, як і багато політичних резонансних злочинів, зокрема, вбивство Павла Шеремета. Я знаю, що в МВС є професіонали, здатні розкрити цей замах, але їх дуже мало.
Валерій Кур: «Я знаю, що в МВС є професіонали, здатні розкрити цей замах»
— Чи є спосіб виправити ситуацію?
— Я бачу, що зараз є реальний рух у прокуратурі, і я підтримую дії генерального прокурора. Ситуація в СБУ теж не виглядає катастрофічно. Судова реформа, так-сяк, під тиском громадських організацій і гаранта в тому числі, намагається якось відбутися. Прибрати з МВС політичну складову — і відразу ж зміниться ситуація. Зараз професіонали намагаються почати щось змінювати в Міністерстві зсередини, і вони зможуть.
— Який ваш прогноз, якщо нічого не зміниться?
— Якщо не зміниться ситуація, і гарант, який обіцяв замінити все старе керівництво, особливо в правоохоронній системі, не почне реальну судово-правову реформу, наше суспільство не дозволить скотитися до стану повного кримінального «бєзпрєдєла». Якщо узурпація триватиме, системою продовжать керувати політичні чи фінансові групи, суспільство довго не витримає. Не витримають й інститути управління державою.
Я вже бачу конфлікт: молода поросль, яка прийшла сьогодні, не терпить старих «понять», заробітку на тіньовому бізнесі. Гарант, незважаючи на дуже сильну спробу «тіньовиків» і так званих олігархів тиснути на нього, не хоче відповідати перед державою за них — і я бачу контраст все чіткіше. Навіть якщо це затягнеться, злочинність не зможе захлеснути державу. Відбудеться громадський вибух, доведеться звільнитися від політичного керівництва і звернути увагу на МВС.
Більш позитивний прогноз можливий, якщо в МВС знайдуться професіонали, здатні тримати в узді вплив злочинного світу, незважаючи на політизованість. Багато в чому це залежить від гаранта. Мені здається, він повинен ще зміцніти — поки він не в змозі вирішити всі одним махом.