Допоки ж чиновники Києва прийматимуть не якісь допотопні рішення, а найсучасніші аналоги з випередженням вимог часу?! – Людмила Черватюк

День юриста вчора «відмічала» на засіданні Постійної комісії Київради з питань ЖКГ та паливно-енергетичного комплексу… Всіх юристів із запізненням поздоровляю!!! Надзвичайно насичений був порядок денний засідання і кожне з питань, яке обговорювалось, теж потребувало швидкого реагування і переосмислення фактів, які озвучувались…

Подаю тезово…

Знову піднімалось питання стосовно МИРОВОЇ УГОДИ з «Київенерго»… Мало того, що протягом багатьох років питанням контролю за діяльністю монополіста, якому дісталась і державна і комунальна власність (опустимо питання ЯК), бо у багатьох з посадовців ця структура була спонсором (мені навіть багаторічний в.о. головного редактора газет «Хрещатик» і «Вечірній Київ» не дозволив надрукувати критичні статті, в якій згадувалось і «Київенерго» і ЖКГ міста Києва, бо так і сказав, що «вони мої спонсори», тобто газет, які утримуються за бюджетні кошти міста??!!?). Мало того, що вже анонсоване «розлучення» відбувається дуже дивно, просто передають оптом земельні ділянки в центрі Києва для потреб «Київенерго» без рішень комісій і Київради за прихованими схемами, так ще й замість того, щоб Київрада мала б виставити рахунки за всі роки використання майна киян (хтось робив ці розрахунки, можливо, цифра буде і більшою за 5 мільярдів?), киян показово «карають» за те, що не контролювали і мало ставили питань в процесі використання їх майна. Зате по 2 рази на рік із бюджету Києва компенсували постійно незрозуміло звідки взяті борги в сотні мільйонів гривень оплатою цих боргів комерційній структурі-монополісту.

То ж були сотні, а тепер …апетити збільшились, можна витребувати і мільярди, мовляв, …громада все «сховає» і мовчки «проковтне» борг в 2,5 млрд. грн. І це подається київській громаді як перемога, бо «зменшено» вдвічі забаганки монополіста!!!

Питання: хто заважав монополісту укласти протягом багатьох років індивідуальні договори із споживачами його послуг і контролювати їх оплату і виконання відповідно до законів України? Та чому за недопрацювання і недоліки в роботі менеджмента цієї комерційної компанії повинні із своїх кишень розплачуватись прості кияни? А може нехай «потрусять» свої кишені й засіки ті, хто приймав такі рішення?!!

Взагалі не віриться і у висновки аудиторської компанії, з легкої подачі якої нам нав’язуються оці цифри, юристам, які мають більше часу, потрібно зайнятись цією справою і звернутись до міжнародних інституцій з проханням перевірити цю компанію і скасувати у них ліцензію на проведення аудиторської діяльності…

Чому кожного разу, коли у великих комерційних структур або тих компаній, у керівників яких з’являються напрацьовані схеми-афери, Київрада, аби розрулити, МАЄ ПРАВО «ВМІШУВАТИСЯ» У ГОСПОДАРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ ЦИХ ОБ’ЄКТІВ (афери ЕЛІТА-ЦЕНТРУ, афери Войцеховського, Вождаєнка, ще цілого ряду забудовників і фінансистів, банку «Київ», афери з вагонами метрополітену, нарешті, і «Київенерго», на черзі «Київводоканал», керівник якого сьогодні на комісії повідомив всіх про те, що за півроку роботи у них «вилізла» заборгованість невідомо чия і кому в 58 млн. грн. тощо), а коли тисячі споживачів-киян звертаються до Київради і КМДА вирішити питання з проблемами в ЖКГ, їм відповідають стандартною відпискою – «не маємо права втручатися у діяльність керуючих компаній, особливо ЖБК і ОСББ» (тут чиновники нахабно брешуть і не червоніють, розраховуючи на те, що кияни неуважно читають закони України)?

Вже тисячі разів повідомлялось, що «НАФТОГАЗ» штучно створена структура, правонаступником якої може бути реальна державна компанія «Укргазвидобування», яка за ідеєю повинна займатись реальним видобутком реального українського газу, а не міжнародними схемами, працювати на Україну й українців…

Поки в судах українських, а потім сподіваємось, що і в міжнародних вирішуватиметься питання стосовно боргів комерційної структури «Київенерго» і прокладки «Нафтогаз» та заручників цієї ситуації – киян, київським депутатам і мешканцям столиці треба звернутись до Кабміну і Верховної Ради України з проханням (бо постійно якісь прохання туди направляються, але з неправильними пропозиціями) в порядку винятку дозволити «Київтеплоенерго» (структурі, яка взяла на себе зобов’язання замість «Київенерго» надавати послуги теплопостачання в місті Києві) укладати договори на постачання українського газу напряму із «Укргазвидобуванням» за пільговою ціною. А за деякий час все «розставиться» по своїх місцях…

Не можна НІКОМУ ДОЗВОЛЯТИ ВИКРУЧУВАТИ РУКИ ПЕРЕСІЧНИМ КИЯНАМ!!!

Хочеться застерегти киян про назрівання чергової афери з будівництвом сміттєпереробного чи сміттєспалювального підприємства (заводу)!!! Пропонується незрозуміла фінансова модель, в якій знову будуть брати участь в затратній частині кияни, а в дохідній, звичайно ж, «інвестори». Знову належатимуть комусь «вершки», а комусь «корінці»… Анонсується взяття кредитів на будівництво заводу, а на моє питання, хто буде оплачувати кредити, а хто відсотки від кредитів, відповіді не отримала…

Робота сміттєпереробних заводів надприбуткова, так чому б тій же Київраді не прийняти рішення замість компенсації мільярдних аферних боргів по вагонах метрополітену і «Київенерго» та вкласти ці кошти в будівництво цього заводу, а так названий інвестор без грошей нехай буде виконавцем робіт для початку… Якщо вже так не хочеться сваритися з ним… Враховуючи введений тариф на вивіз сміття – так званий місцевий податок на сміття, – кияни особисто проспонсорують будівництво цього заводу без кредитів у банку…

Або ж «інвестор» як комерційна структура на свій страх і ризик нехай вкладає кошти в це будівництво, і може при цьому брати кредити, позики тощо та сам за цими кредитами й виплачує відсотки. А потім протягом 5 або 10 років, як кияни пропишуть угоду, зможе повернути собі вкладені ним кошти, а потім завод переходить у власність громади як прибуткової муніципальної структури. Але нам ці «змішані заручини» непотрібні, бо досвід «розлучень» з комерційними структурами, які спочатку обіцяють «золоті гори», киян не може задовольняти.

Більше того, чіткої і виразної презентації цього будівництва сьогодні ніхто не почув… А звідки взятися цій чіткості, якщо рішення про затвердження концепції заводу приймає не громада великого міста, а вирішують декілька чоловік у структурі «інвестора»?! Почули тільки, що 40 % сміття буде «закопуватися» в ту же нещасну землю, замість максимального відсотку переробки цього сміття. Кажуть, що конкурс оголошувався на інвестора, але ніхто, крім одного, не зголосився… Хтось чув про цей конкурс концепцій та інвесторів?

Їздили-їздили переймати досвід в інших країнах майже всі депутати цієї комісії, керівництво КМДА теж, Інтернет під руками, маса фахівців проживає в столиці, а приймається рішення по будівництву не найсучаснішого заводу з випередженням вимог часу, а якогось допотопного аналогу…

Про що це свідчить і що нас очікує найближчим часом?

Людмила Черватюк

Sharing is caring!

Send a Comment