Проти класики не посперечаєшся: «Если в стране ходят денежные знаки, то должны быть и люди, у которых их очень много». Зрозуміло, що пенсіонери і одержувачі урядової милостині під назвою субсидія» до цієї категорії не належать, їм дістаються лише «от жилетки рукава, дырка от бублика и мёртвого осла уши». Обмін захмарних сум «денежных знаков» на державні активи відбувається між ділками тіньового бізнесу та продажними державними чиновниками. Підтвердження сипляться як з рогу достатку.
Детективи НАБУ за процесуального керівництва прокурорів САП завершили розслідування за підозрою колишнього голови Чернівецької облради, викритого на отриманні 180 тис. дол. США неправомірної вигоди. Еекспосадовцю та задіяному у вчиненні злочину підприємцю відкрили матеріали кримінального провадження для ознайомлення перед скеруванням обвинувального акту до суду.
За даними слідства, колишній голова Чернівецької обласної ради (обіймав посаду на момент вчинення злочину) у липні 2019 року висловив прохання одному з підприємців Чернівецької області надати йому 400 тис. дол. США неправомірної вигоди за сприяння у передачі в оренду оздоровчого комплексу. Слідство задокументувало, що впродовж серпня-жовтня 2019 року голова Чернівецької облради одержав від підприємця частину коштів у $180 тис. Обом повідомлено про підозру: експосадовцю – у вчиненні злочину за ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України, приватному підприємцю – за ч. 4 ст. 369 КК України.
Досудове розслідування стосовно генерального директора державного підприємства, викритого на наданні неправомірної вигоди т.в.о. голови Державного агентства України з управління зоною відчуження (далі — ДАЗВ), закінчене. 3 лютого 2021 року обвинувальний акт скеровано до суду для розгляду по суті.
Слідство задокументувало, що генеральний директор передав т.в.о. голови ДАЗВ 210 тис. грн в обмін на погодження призначення йому річної та щоквартальної премій у понад 430 тис. грн.
Очільнику держпідприємства повідомили про підозру у вчиненні злочину, кваліфікованого за ч.4 ст.369 КК України. («Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі»).
НАБУ та САП завершили розслідування факту завдання понад 16,5 млн. грн. збитків у результаті незаконного розпорядження майном державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі — ДП «МА «Бориспіль»). 2 лютого 2021 року двом підозрюваним відкрито матеріали кримінального провадження для ознайомлення перед скеруванням обвинувального акту до суду.
Серед підозрюваних: колишній керівник підприємства — ч.2 ст.364 («Зловживання владою або службовим становищем») КК України; начальник служби орендних відносин — ч.5 ст.27, ч.2 ст.364 КК України.
Як з’ясувало слідство, службові особи ДП «МА «Бориспіль» у 2016-2017 роках на підставі укладених договорів попередньої оренди неправомірно передавали приміщення суб’єктам підприємницької діяльності поза конкурсом за заниженою вартістю. За трьома незаконними договорами розмір завданої ДП «МА «Бориспіль» шкоди перевищує 16,5 млн. грн. Оскільки майно належить державі, передавати його в оренду має право виключно Фонд державного майна України за відповідною конкурсною процедурою та з погодження Міністерства інфраструктури як уповноваженого органу управління.
За даними слідства, службові особи ДП «МА «Бориспіль» припинили укладання попередніх незаконних договорів в інтересах представників суб’єктів підприємницької діяльності лише за відповідними Рекомендаціями Національного бюро про усунення причин та умов, що сприяють вчиненню кримінального правопорушення.
НАБУ та САП розпочали розслідування у 386 кримінальних провадженнях, повідомили про підозру 76 особам, скерували до суду 35 обвинувальних актів стосовно 56 осіб, домоглися відшкодування понад 370 млн. грн. Такі дані про результати роботи антикорупційних відомств за ІІ півріччя 2020 року повідомили Директор Національного бюро Артем Ситник та в.о. керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Максим Грищук під час брифінгу 10 лютого 2021 року.
«У ІІ півріччі 2020 року НАБУ вперше успішно реалізовано спільну міжнародну спецоперацію з викриття корупційної схеми ексочільника «Укравтодору». Ми запобігли розкраданню ресурсів держпідприємств на понад 52 млн. грн. Вперше підозрюваним у корупції ще на стадії досудового слідства добровільно перераховано до бюджету 50 млн. грн.», — повідомив Артем Ситник.
За його словами, у 2020 році антикорупційні органи зіштовхнулися з новими брутальними спробами втручання у роботу. Як приклади, Директор Національного бюро назвав рішення Конституційного Суду України щодо скасування положень Закону «Про НАБУ», електронного декларування і відповідальності за недостовірні відомості в е-деклараціях; рішення Печерського та Окружного адміністративного судів Києва про незаконний перегляд виключної підслідності НАБУ у резонансних справах, таємнича зміна Генпрокурором групи процесуальних керівників напередодні вручення підозри заступнику голови Офісу Президента.
«Такий наступ на незалежність НАБУ, а також гостра реакція на вироки ВАКС говорять про те, що ми йдемо правильним шляхом. Національне бюро залишається ефективним, політично нейтральним правоохоронним органом, який керується виключно законом», — наголосив Директор НАБУ.
Щодо економічного ефекту від діяльності НАБУ та САП, то за рік він перевищує 1,9 млрд. грн. Йдеться про понад 1 млрд. грн., що були відшкодовані державним підприємствам добровільно та в результаті позовної роботи, 50,99 млн. грн., перераховані до держбюджету підозрюваними, 65,54 млн. грн. стягнутих застав, понад 1,5 млн. грн. повернутої колишніми нардепами компенсації за житло, та 805,6 млн. грн. — завданню шкоди державним інтересам на таку суму вдалося запобігти.