Фільм анонсує журналістське розслідування і розкриває сутність «пісочної війни», яка зараз відбувається у Києві та Київській області. У фільмі фігурують: Нестор Шуфрич, Михайло Бродський, Юрій Бродський і компанія «Київський річний порт».
Кар’єрний і річковий пісок використовується у житловому і дорожньому будівництві. Легальний ринок піску оцінюється мільярдами гривень. Поруч із законослухняними фірмами працюють нелегали.
Останнім часом в Україні розпочалася справжня «пісочна війна». Найбільш гарячі баталії відбуваються у Києві та Київській області. На сцену вийшли безпринципні журналісти, активісти, тітушки та незаконні збройні формування.
Зрозуміло, що пісочних загарбників слід шукати біля Асоціації «Надрокористувачі України». Асоціацію очолює Роман Сторожев, керівник Державної служби геології та надр України часів Януковича. Зрозуміло, що ця людина має неабиякий досвід збагачення за рахунок корисних копалин.
Першу скрипку в Асоціації грає компанія «Київський річний порт», яку пов’язують з Михайлом Бродським, Нестором Шуфричем та їхніми синами.
Ще два роки тому компанія контролювала не більш десяти відсотків ринку видобування піску. Зараз – у три рази більше.
Механізм збільшення ринкової частки, як правило, наступний. Спочатку купуються потрібні судді, чиновники і правоохоронці. Потім точку видобування піску блокують галасливі активісти і люди у камуфляжі. Одночасно в медіа розпочинається кампанія з хештегами «нелегали», «браконьєри», «бандити», «чорний нал». Згодом через суд здійснюється арешт спецтехніки та конфіскується пісок. Звичайно, техніка і пісок реалізуються на користь загарбників.
Не усі бізнесмени витримують подібний тиск і погоджуються працювати на умовах мафії. Є підстави вважати, що саме таким чином членами Асоціації надрокористувачів стали компанії «Будіндустрія сервіс лтд», «Гідромеханізація» та «Укрбудтрестсервіс». Проте деякі фірми досить успішно чинять легальний опір. А це, в свою чергу, ще більш радикалізує замовних активістів. Кожного дня на річний пісок може пролитися людська кров.
Справа пісочної мафії за своїм обсягом і резонансом нагадує бурштинову епопею. Держава тоді неохоче, але визнала наявність проблеми. Після чого розпочались арешти і зняття депутатської недоторканості. Щось подібне незабаром відбуватиметься і з піском. Принаймні, цього дуже хоче єдиний законний вигодонабувач – український народ.
http://security-ua.com