Повернувся з Києва. З роковин страти Георгія Гонгадзе — що вже 18-ті. Спитаєте як пройшло?
Ми з друзями помолились на могилі Георгія. Відслужив панахиду отець Стефан. Окрім Гонгадзе пом’янули всіх репресованих українців: і тих, кого стратили за Леніна із Сталіним, і тих, що за Пілсудського з Гітлером, і тих, що за Кучми з Януковичем, і тих, що за Порошенка з Луценком. Згадали Небесну сотню і Чорновола, помолилися за наших воїнів Добра, що поклали голову на війні з Путіним, згадали і маму — Лесю Гонгадзе.
Традиційно не було на могилі і панахиді Мирослави Гонгадзе, не прийшла і Олена Притула. Сергій Лещенко з Юлею Мостовою саме у той час молитви тусувалися на YES, в гостях у вбивці Георгія – у Кучми. Філарет нагородив Кучму вищим орденом української церкви. Ну, а Порошенко той «YES» урочисто відкрив, аби потім в коридорі поцілувати криваву ручку «папє Льонє»: Упирю і Хрещеному батьку корупції , «смотрящему» Фу@ла в Україні. Заспівали там і Вакарчук з Гриценко. Засвітилась під софітами і Юля.
А може вам цікаво, де були шістки Упиря? Луценко з Теличенко?
Сміливий Юрко заховав своє тіло у барикадах ГПУ за спинами і щитами юних, ще безусих і необстріляних бранців Нацгвардії.
Сховав, аби це тіло розлючені, збурені добровольці і волонтери не віднесли до найближчої гілки за те, що він видає ворогу на розправу тих, хто з цим ворогом — Путіним — бився за Україну.
Сховався, а тоді вислизнув, мабуть через каналізацію, аби бігти у Печерський суд, аби назвати Державною зрадою ті плівки Мельниченка, на яких Кучма замовляє вбивства. Ті самі плівки, які перший натиснув власним пальцем слухати всю Верховну Раду, коли лише стажувався у молодші помічники Мороза. Ті самі плівки, які особисто передавав офіційним особам США. Ті самі плівки, на яких саме і наїв, з кров’ю Гонгадзе, політичні щічки, аж по горло набив пузо хабарами і зробив свою сраку посадовою.
Ну, а Валентину Теличенко засунули в телевізор, ту саму Валю, яка б без записів Мельниченка сьогодні б торгувала за фахом копчену скумбрію на ринку Полтави. Засунули у телевізор, аби вона на захист Кучми кликушно волала про державну зраду Мельниченка. Зраду, що полягає у одному єдиному: він записав і повідомив не лише Україні, а й Світові найголовнішу «державну таємницю» України, що саме Кучма замовляв вбивство О. Єльяшкевича і Г. Гонгадзе, а також катування О. Подольського.
Адже обвинувачення Мельниченка базується ВИКЛЮЧНО на цих трьох епізодах, що записи пройшли процедуру експертизи автентичності. Інші записи навіть не згадуються у справі як докази.
Адже інші записи, де йдеться про сотні злочинів Кучми: справжню державну зраду і рейдерські захоплення, про газову корупцію з Кремлем, відкати і хабарі, контрабанду і чорну торгівлю зброєю — жодний не розслідувався і жодний не має експертизи достовірності. Ніхто офіційно і процесуально тих експертиз не робив і не збирався. Отже жодний запис окрім, де йдеться про Гонгадзе, Єльяшкевича і Подольського не може бути пред’явлений Мельниченку без експертизи цих записів. І, будете сміятись, навіть не ставляться у провину.
Отже «державна зрада» Мельниченко, за яку Печерський суд відібрав у Миколи успадковану від батьків хату і старе авто, «зрада», за яку його самого ставлять у розшук Інтерполу, за матеріалами, розслідуванням і офіційним обвинуваченням того самого ГПУ, того самого Луценка полягає у одному єдиному: він схопив за руку вбивцю — Кучму.
Саме тому М. Мельниченко, коли був в Україні і отримав на руки обвинувальний висновок ГПУ, офіційно і документально вимагав від Генерального прокурора, аби він ще у 2015 році направив його справу у суд. Кликав вогонь на себе, аби весь Світ побачив справжнє обличчя українського слідства і особисто Ю. Луценка.
Повернувся я додому — на свій хутір Махна, а мене душить СОРОМ. За власне самотнє безсилля. За Україну, яка ковтає гівно так мовчки, наче то мед. За Європу і Західний світ. Навіщо ж Ви писали офіційні Резолюції, Ноти, Звернення? Навіщо ж вимагали прав людини в Україні, розслідування злочинів Кучми, закликали Правосуддя?
Адже ваші посли на чолі з Марі Йованіч — всі як один не лише набрали води у рота, а й кличуть того Кучму — вбивцю, на всі свої заходи і урочисті прийоми. Адже це саме ваших Тоні Блера, сімейку Клінтонів або шустрого Кваснєвського купляють наче помідори чи цибулю. Купляє путінський холуй — Пінчук, аби вони лише своєю присутністю на тому «YES» потерли спинку і помили від крові його тестя: кращого за всі часи печерного антисеміта — Кучму.
Як ще це назвати: Зелене не пахне? Українці, а може і вам нарешті стане соромно разом зі мною? Коли ми покірно, наче понурені вівці, знову і знову дивимося у Розриту могилу України? Бо, пробачте, я тоді не розумію, що Ви маєте на увазі, коли гукаєте: «Слава Україні», «Смерть ворогам» або «Героям Слава»?
PostSkriptum
Справа Гонгадзе: замовники покарані не будуть?
Як відзначив у своєму пості на ФБ Микола Іваницький, звертаючись до Олексыя Подольського, думаю, що ваші коментатори не всі бачили цю передачу, а її варто побачити кожному українцю… Хоча й на основні мови світу її теж варто було б перекласти… Особливо тут представ Юрій Луценко у всій своїй «красі» та «привабливості» — «Право на владу за 18 грудня 2014 року»: